Козятинчанину Дмитру Фінашину сенатори-республіканці аплодували стоячи

• Про Героя України Дмитра Фінашина сказано і написано багато. Тільки він своїми діями не дає медійникам про нього забути.
• Не так давно був пораненим, пройшов реабілітацію.
• А днями брав участь у заходах Ukrainian Week у Вашингтоні. На зустрічі не залишив байдужими конгресменів республіканців, які аплодували йому стоячи.

Дмитро Фінашин військовослужбовець Національної гвардії України позивний «Фін» батальйону оперативного призначення імені Сергія Кульчицького. «Фін» завжди хотів бути військовим. Тільки він був з Козятинської родини залізничників. Спочатку довелося працювати за сімейною традицією. Щоправда, лише два роки після закінчення залізничного профтехучилища. На контрактну службу Дмитро пішов у 2015-му році, але відразу потрапив у бригаду охорони громадського порядку, а вже потім перевівся в батальйон Кульчицького. Дмитро хотів раніше йти захищати рідну землю. Відговорювали рідні, казали Дмитру: «Ти у матері один син, яка війна». Та Дмитро наполіг і пішов. Почав з аеророзвідки з дроном, а потім йому запропонували перекваліфікуватися у снайпери. Він оцінив ситуацію, з стрільбою у нього проблем не було, залишилося тільки спробувати. Дмитро вирішив, що коефіцієнт корисної дії у нього буде вищим, коли у нього ще й буде гвинтівка. 23 лютого новоспечений снайпер мав приїхати на 8-ми місячну ротацію з станиці Луганської в Гостомелем та їхній підрозділ не встиг, почалася війна.

Після повномасштабного російського вторгнення привела доля головного сержанта аеророзвідки у Яковлевку. А в травні місяці в районі Берестового розвідгрупа в кількості чотирьох розвідників, серед яких був Дмитро, пішла в дозор, а їх там вже чекали московити. Ворог переважав наших розвідників у кількості осіб, плюс до того вони відкрили шалений вогонь, коли ті перебували перед лісосмугою на пшеничному полі. Один боєць групи розвідників загинув відразу, іще один — отримав поранення. Його потрібно було тягнути на собі. За декілька сот метрів Дмитро отримав поранення у шолом і рикошетом пуля пройшлася по грудній клітині козятинчанина. Два дні розвідник повз за обраним маршрутом. Втрачав свідомість, приходив до тями і продовжував боротьбу за життя. З їжею не везло, а з водою у нього було легше. В калюжах була дощова вода

— Але то була все таки вода, — говорив Дмитро сам при зустрічах з журналістами. Прийшовши до тями після чергової втрати свідомості Дмитро побачив перед собою українських десантників, які сприйняли його за воїна окупантів. Запитали у нього, як звично питають у ворога — «Ти хто». Дмитро Фінашин відповів — «Дмитро». Воїнів десантників збила з пантелику форма, у якій перебував розвідник, а коли десантники повірили, що це воїн ЗСУ, надали йому першу допомогу. Потім у снайпера аеророзвідки був госпіталь і реабілітація.

Зараз Дмитро далеко від передової та не полишає надії повернутися на фронт. Коли його запитують, як так, у тебе ж руки немає, він відповідає — «Не все роблять руки. Я знаю людей у яких їх дві, але треба ще знати, що ними робити». Він чиїсь доводи що без руки не воюють слухати не хоче, та має мрію повернутися на фронт.

Після того, як Президент України вручив Дмитру найвищу нагороду України, у нього побільшало масових заходів. Його запрошують на канали телебачення, підходять люди з своїми проблемами, які не могли вирішити на місцях раніше. В кінці січня цього року його ще з двома захисниками України запросили взяти участь у заходах Ukrainian Week у Вашингтоні.

Він виступив перед конгресменами, а після розповіді, якою ціною Україною здобувається незалежність подарував конгресменам Республіканцям пам’ятні календарики про Україну. Сенатори стали аплодувати «Фіну» і попросили, щоб він кожному поставив свій автограф на паперовому сувенірі. Ось так, коли Герой так у всьому.

Читайте також:

Призерку турніру «Ігри воїнів» Ярославу Мазур відзначили за досягнення на міжнародних змаганнях

Сергій Бенедичук: «Моя нагорода — це борг перед усіма, хто робить вклад у велику перемогу»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.