«Хороший маєте парк, занедбаний правда»

• Жителі нашого міста більш старшого віку пам’ятають, яким красивим був парк залізничників років 50 тому. Знамениті масивні гойдалки-човни, куди іноді набивалося до десятка відпочиваючої молоді, каруселі і дитячі гірки

Всю ту красу місцеві жителі і гості нашого міста любили спостерігати з альтанки, яку називали «хмарочос». З неї було видно все: курсуючі потяги, людей, які прогулювалися доріжками і тих, хто поцупив мішок цементу чи ховає в кущах дошку з іще не збудованого басейну, і таке було. Люди йшли в парк, щоб відпочити, але, на жаль, нині про парк тих часів можемо тільки згадувати.

Тепер кидаються в очі наповнені сміттєві баки і купи різного непотребу біля них. Можна подумати, що в парку прибирають дуже рідко, а сміття вивозиться один раз на тижнів зо два. Проте це не зовсім так. В парку діє справжній «конвеєр». Можливо інколи наповнені сміттєві баки перекидають не виховані відпочиваючі. Але стабільно це  роблять шукачі поживи у смітті. 

За півтори години, що ми були в парку, сміття в баках перебирали двічі. Також помітили чоловіка на велосипеді, який привіз з дому пакети з домашнім непотребом і викинув їх в урну. Одні сміття в парк везуть, а інші — перебирають.

Бабуся солідного віку об’їхала в парку всі сміттєві баки зі сторони спортзалу «Локомотив», але нічого не знайшла, щоб покласти до своїх великих сумок на «кравчучці».

Біля альтанки в поле нашого зору потрапив чоловік. Як пізніше виявилося, він з Калинівщини і приїхав до нашого міста, щоб зустріти дочку з електрички і вони вже разом поїдуть до гостей. На диво наш парк йому сподобався. Можливо не так сам парк, як те, що в ньому багато живе ворон. Бідкався, що в його селі цих птахів немає. 

Про те, що на нашому вокзалі немає безкоштовного туалету, гість висловився, що громадський туалет — це в першу чергу культура громадян. 

— Іноді такого нароблять, що краще до вітру сходити. Без прибиральника — ніяк, а то вже платна послуга, — сказав гість нашого міста пан Василь.

Анастасія — менеджер, була у нас у справах. Хоч проживає в Жмеринці, але знає, що двері, які нині забиті дошками, колись служили дверима виходу з будинку культури залізничників. В Жмеринці є басейн схожий до нашого, але там він функціонує. Знає Настя ім’я винуватця, хто довів басейн до такого стану. Каже, що її тато довгий час жив в Козятині і має тут багато друзів. Сама Анастасія любить слухати розповіді про парк, де пройшло дитинство і юність тата. 

— Хороший маєте парк, занедбаний правда, — сказала менеджер із Жмеринки.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.