Гідний до наслідування. Пенсіонер не вірить чиновникам, вірить в слово і довіряє "RIA-Козятин"

7 травня 2018 р.
Влад Повх

Публічно він звертається до начальника поліції та голови Махаринецької сільради

Дуже часто доводиться чути: “Українці такі-сякі, і купа зрадників, і немає прикладів, і особистостей нема для наслідування. Запевняємо, що це не відповідає дійсності. Беремо за основу одне із знайомств у редакції газети “RIA-Козятин”.

Чоловіка кличуть в селі Махаринці дід Вишенька-Іванович. Йому майже 80 років, а він з села одним махом веломашиною, напів незрячий, прибув в редакцію. Мета — захистити свої майнові права на землю від “зловмисного сусіда”, що завдав йому матеріальних збитків на суму, яку він вивів за десять років — сім тисяч гривень з гаком.

Дочка каже: “Тату, я тобі дам десять тисяч, тільки змирись, заспокойся”. А він не продався, бо у нього є розуміння про честь і гідність, що своє треба оберігати та боронити до смерті.

Відео дня

Якщо думаєте, що він велетень, тучний, помиляєтесь. Його зріст півтора метри з кепкою, а вага не більше 50 кг з чоботами. Коли спостерігаєш, як він їде веломашиною, то бачиш, що від пориву вітру та потоку транспорту його чуть не здуває на узбіччя. Але він поважно зупиняється, проходить небезпечну зону і крутить далі.

Його публічне звернення до голови громади села Махаринці та начальника поліції Козятинського району розміщене в ютубі.

У ньому йдеться:

— Звати мене Микола Іванович Мельничук. Я 1939 року народження. Привело мене в редакцію газети “RIA-Козятин” те, що голова сільської ради поставила кілки (огородила земельну ділянку-прим. ред), а сусід Баланда їх викинув. Моя жінка пішла до голови і сказала це. Вона ж пояснила, що не має до цього діла, щоб ішли в поліцію. Пішли в поліцію, приїхав шофер, взяв його в машину. Проїхали туди й назад по вулиці, побалакали, і до цих пір (8 років це вже триває). Я заплатив податок 2 000 грн., а у нього немає приписки (в с. Сокільці приписаний), живе в Махаринцях у дідовій хаті, не платить за те, що він тут живе. Десь біля 3 гектарів в нього землі. Має доходу не менше, як до 40 тис. грн. в рік. Він збитку мені зробив на 7 тис. гривень. Але я їх не хочу, нехай заплатить не мені, а перерахую на армію. Бо там люди гинуть, а він такий бик в 35 років ходить наймитом, я цього ненавиджу.

— Виходить, що голова сільської ради правильно побила кілки, а сусід понищив їх і при тому вам погрожував?

— Сокирою, п’яний, він і ще землемірша. Молоденька така. Сажень був 1 м 90 см, а не 2 м, я перевірив спеціально.

— Тобто ви звертаєтесь до поліції через газету, щоб голова сільської ради за самоуправство розглянула справу по сусіду на адміністративній комісії і оштрафувала?

— Так, щоб покарали відповідно до закону.

— Ви з такою вимогою звертаєтесь зараз до начальника поліції і голови сільської ради с. Махаринці пані Наталії?

— Так. Я прошу, щоб поставила кілки так, як поставили зразу. Виявляється, що вони ще не вміють рахувати. Моя жінка міряла межі. Вони обоє були, як барани: голова і землемірша. В них дитина 3 роки сиділа в першому класі, а моя жінка прийшла і за місяць навчила читати. Її мати приносить гроші моїй жінці, а вона не взяла грошей, сказала: “Мені вистачає того, що платить держава.”