До річниці трагедії в Донецькому аеропорту

Зліва Стасян Стовбан (живий, полон, ампутація, продовжує службу) і Вадим Демчук, позивний Дим. Загинув. Обоє 80-та ОАмБр, 3 бат., 9 рота, тепер 122-й ОАмДб. Наш закуток. Ймовірно саме безпечне місце в терміналі, в останні дні. Трішки лівіше за спинами вхід у підвал, звідки сепари нас пробували ображати. Але ми не ображались, ми кидали їм гранати…

...І хтось напевно враз би з'їхав з глузду.

Вони ж "нагнули" цю війну безглузду

І падав їм до ніг нестримний бою шал.

Підступні вороги не вірили очам,

Така відвага цих "гієн" вражала —

Не можуть поціновувачі сала,

Стояти, як стіна, зі смертю сам-на-сам

І... вижити. Їх ворог кіборгами звав

Та все ж вони були не із заліза...

Ця війна змінила багатьох,

Ця війна змінила Україну.

Кіборги. Донецьк. Аеропорт,

Що перетворився на руїну.

Трупний запах, порох і вогонь,

Смерть приносять гради, міни, танки.

Піт із чорних, випалених скронь…

Глина, гільзи, попіл і уламки…

Та стоять:

Дев`ятий, Ворон, Гном,

Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...

А над ними – небо полотном,

А у них життя на вістрі леза.

То чиїсь батьки, брати, сини

З Харкова, із Києва, зі Львова.

Шахтарі, таксисти… В час війни

Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,

Друг надійний, що прикриє спину.

Доброволець, патріот, солдат,

Наш Герой і гордість України!

Зі сторінки у Фейсбуці Едуарда Шевчука — кіборга, воїна Збройних сил України, нашого захисника, мешканця села Марківці

Ігор Зінич, позивний Псих. (80-та ОАмБр, 3 бат., тепер 122-й ОАмДб) Знято зі сторони виходу з терміналу. За спиною у мене барикада, за нею спалена МТЛБ, в якій загинув Володя Трух. Справа під стіною десь лежить поранений Сєвєр. Далі ще хлопці, 300-ті

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.