Пам’ятник знесено. А що далі?

Думки про знесення пам’ятника Пушкіну у мешканців Козятина різноманітні. Школярка Анастасія називає це вандалізмом. І тут я хочу зауважити. Якщо не брати до уваги минуле — нахабне встановлення пам’ятника чужинському поетові, з метою русифікації, а також сучасне — агресію Росії проти України, то декому самовільне знесення пам’ятника Пушкіну може видатися вандалізмом.

Насправді ж, нахабне нав’язування чужих пам’ятників, чужої культури, чужої мови, витіснення та знищення української культури і мови — оце і є витончений вандалізм і поневолення.

Я не знаю причин, котрі штовхнули того, хто зруйнував, зніс “пам’ятник”. Але те, що той пам’ятник був для нього як символ того поневолення, чужинства, — думаю, було саме так. Допекло! Я його не засуджую.

Пам’ятник знесено. А що далі? Я думаю — треба знести напівзруйнований постамент. А що далі? А далі зібрати кошти і встановити пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, нашому геніальному поету і художнику, нашому духовному батькові. На цьому місці повинен стояти пам’ятник нашому генію. Не фонтан для дітей, як дехто пропонує. Більша частина площі парку присвячена дитячим розвагам. І це добре. Можна знайти місце і для фонтана. Але не там, де стояв пам’ятник чужому поетові. Тут повинен стояти пам’ятник Тарасу Шевченку. І парк повинен носити ім’я Т. Г. Шевченка.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.