«Це ж треба було дочекатися, щоб таке здоровило виросло»

• Дзвінок радості надійшов до нашої редакції у вівторок, 12 серпня. «Приїдьте на вулицю Сокілецьку і подивіться, як будуть зрізати аварійне дерево. Ми оббивали пороги міської ради при всіх очільниках міста, починаючи від Висоцького. Нарешті, як кажуть, лід тронувся і цього велетня нарешті зрізають»

Ранком наступного дня ми були за вказаною адресою. На місці вже була автівка з вишкою, а водій готував її до початку роботи.  

— Садили миле деревце і навіть не думали, що через років 100, а може й більше воно стане такою проблемою для наступних поколінь. Дерево аварійне — це не то слово. Його вже від землі підірвало на сантиметрів 20, — каже водій автівки.

За якихось хвилин 10 приїхали й спеціалісти по видаленню аварійних дерев. Оглянувши стовбур засохлої тополі, хлопці зробили висновок: стовбур дерева на рівні дахів господарських будівель має в діаметрі 180-190 сантиметрів. 

— Сьогодні зробимо тільки те, що дозволить зробити шина бензопили  45 см, — сказали робітники і, зайшовши на автодрабину вишки, почали підніматися до вершини засохлого дерева, а по факту колоди.

На першому відгалуженні гілок спеціалісти зробили шість зрізів і у двох останніх стало виднітися дупло. З легкістю хлопці впорались зі зрізами другого розгалуження. А от починаючи зі стовбура, з великими потугами вдалися зробити тільки два зрізи. Недорізавши третій, спеціалісти вирішили спускатися донизу. 

На землі вони пояснили в чому суть і стали вести перемовини з замовником робіт. Телефонували у магазини господарської техніки. Дізналися, що в продажу на даний час є тільки шина 50 см завдовжки, а цих додаткових 5 см, за словами спеціалістів, які трудилися біля дерева, мало, що міняють. Домовились, що вони продовжать роботи, коли знайдуть довший ланцюг для пилки. 

Коли одна з аварійних тополь стала на метрів 12-15 коротшою, на вулицю з своїх будинків повиходили її жителі.

— Я тут живу з 1975 року і вже тоді йшла мова, що дерево дуже високе і його треба зрізати. Чому не зрізали? Тому, що це були наші проблеми, а не дядьків з кабінетів, — каже одна із жінок.

— Кажуть: навіщо посадили дерево у жилому кварталі, яке високо росте? Тоді озеленення краю було на першому місці. Дерева садили за програмою, де тільки можна було їх садити. Лісосмуги біля залізниці, між полями та біля доріг. У дітей не було комп’ютерів і вони в той час тільки марили де ще можна посадити деревце. Може й це, що зараз виросло таким високим і років мабуть 15 як засохло, посадила якась дитина з татом, бо цих дерев росло два. Тільки я не про те. Хтось пробував зрізати його раніше. Верхівку зрізав і на цьому все. Чому не завершити роботу коли почав її, а залишив на когось? Раніше, щоб щось почати і не зробити, як слід, навіть у гадці не було. А зараз це норма нашого життя, — сказав чоловік з багатоповерхового будинку. 

На восьмий день, тобто 20 серпня, фахівці по зрізанню дерев знов з’явилися біля аварійних тополь з потужною бензопилою і шиною у 900 мм. Бензотехніка не підвела. За 2 години спеціалісти майже впорались з двома деревами. В метрах 10 від землі діаметр дерев став удвічі перевищувати довжину шини і робітники зі словами «зробили, що змогли» спустилися на землю. Зрізати товсту колоду біля землі могли та й не ризикнули пиляти стовбур, який має нахил на господарські приміщення.

Задоволений роботою чоловіків і голова ОСББ червоного будинку Володимир Жорноклей. 

— Хлопці дійсно зробили корисну і потрібну справу і ми вдячні їм. Питання в іншому: чому допустили, що виросли такі махіни. Зараз ми стикнулися з багатьма проблемами, а їх могло не бути, якби їх зрізали, коли ще була військова частина, а у військової частини і відповідна техніка була. Виннийу  всьому цьому людський фактор. Все треба робити вчасно, тоді не виникатиме проблем. Нашому будинку в наступному році виповниться 70 років, а ви зайдіть в середину він не гірший від новобудов, — каже голова ОСББ.

У під’їздах в червоному будинку дійсно красота і в дворі порядок. Один тільки дитячо-спортивний майданчик чого вартий, але то вже зовсім інша історія. Домовились, що коли на 70-річчя будинку запросять — приїдемо.  

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.