Громадські нужники без «ч» і «ж»: де немає дверей, то чоловічий

• Громадський туалет — тема ніби якась мало значна, проте насправді багато, що показує. Стан громадських туалетів — це рівень нашого життя, нашої культури та відношення до нас влади.

Два роки тому ми вже робили огляд громадських міських туалетів у матеріалі «Йдіть до вітру, де прийдеться, чи повертайтесь до туалету за готівку»

Чи змінилося щось за цей час?

Перший громадський туалет, який трапився на нашому шляху — на провулку Лісовому. Від останнього нашого візиту до нього тут майже нічого не змінилося. Хіба що дверей не стало. Куди можна взяти двері з туалету — загадка. Тільки, як показує практика, таких, хто знімає двері в туалеті, у нашому місті не один.

На провулку Лісовому ми мали розмову з мешканцями вулиці. Їх взяла цікавість, що ми фотографували в дворі за спортзалом? 

— Туалет, або те що від нього залишилось, — відповів журналіст.

— Так ви наш депутат?

— Ні, преса.

— О, так напишіть, що у спортзалі кожного дня займається багато дітей. У них є ключ від дверей і десь після 16 години  їх сходиться дуже багато, а туалету як такого у них немає. Його кожного разу ремонтують перед виборами. У спортзалі я не була, а з розповідей хлопців знаю, що там у них є тенісний стіл і тренажери. Приїжджайте до них після 16-ї кожного дня, мабуть крім вихідних, і вони вам розкажуть, як вони проводять свої тренування. Ми з ними по сусідству і чогось поганого вони не роблять, а туалет їм дійсно треба, — клопотали за дітей-спортсменів жінки.

На залізничному вокзалі є чотири туалети і два із них громадські. Перший — у метрах 80 від платного, що на Шепетівській платформі. Той громадський туалет дуже чистий, адже до нього давно вже ніхто не ходить. Його як закрили на ремонт у 2023-у, то ще не відкривали. Потім його взагалі сховали за ворота, на яких є напис «стороннім вхід заборонено». 

Касир платного, що на вокзалі, з нами поділилась інформацією, як кажуть, не для преси: у кого скрута з грошима, у платний туалет вони пускають.

Другий безкоштовний туалет біля спортзалу «Локомотив». Ще восени до нього можна було зайти, а зараз краще не заходити.

Біля «Уманського» будинку є старенький туалет і він функціонує. Навіть дивно, що туалету майже стільки, як будинку, а до нього зайти не гидко.

Туалет на автовокзалі куди молодший за нужник на вулиці Чорновола, а порядку нема і у антирейтингу він з туалетом, що біля спортзалу «Локомотив» ділить перше місце.

У туалеті у міському парку чисто, а присутній запах сечі не більший, ніж є у деяких платних туалетах.

В дворі пошти є вбиральня на два відділення. В одній кабінці повний порядок і там прибирається. В другій хтось висипав купу нарваного туалетного паперу. В те відділення мало хто заходить, але ті папери ніхто не забирає. 

Туалет на великому ринку можна взяти за дужки. Відвідувачів дуже багато, йдуть навіть з маленького базарчика і своїх вистачає. Але якось тут з прибиранням справляються.

На стадіон їхали, щоб на лебедів подивитися. За туалет ми знали, що минулого тижня у них зробили косметичний ремонт і побілили. Біля лебедів зустрілися з директором стадіону Володимиром Шурманом.

— Зараз навіть в негоду на стадіоні завжди є люди. Літом їх буде близько півтисячі. Зараз треба думати про дорогу, щоб змогла проїхати до вигрібної ями асанізаторна машина.  Що нам під силу, ми все зробимо, а викачати влітку з ями — це не до нас, — наголосив директор.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.