Живі коридори для Героїв: у Козятинській громаді прощатимуться з Віктором Войтюком та Владиславом Баглаєм
- У середу, 6 грудня у Козятинській громаді оголошено Днем жалоби за загиблими захисниками – Віктором Войтюком та Владиславом Баглаєм.
- Козятинчан просять живим коридором о 09:30 провести Захисників від ЦРЛ до Храму Святого Пророка Іллі за маршрутом по вулиці Героїв Майдану, Куликівського, Довженка, Захисників України, далі Білоцерківська до вул. Вʼячеслава Чорновола (Васьковського).
Нагадаємо, лихі звістки про непоправні втрати у нашій громаді повідомили 3 грудня
- В бою з ворогом загинули Владислав Баглай 1998 року народження та Анатолій Пуремчук 1969 року народження.
- Козятинська громада втратила ще одного Воїна — Героя Віктора Войтюка
- Чин поховання Героїв розпочнеться об 10:30 в Храмі Святого Пророка Іллі, що розташований по вул. Вʼячеслава Чорновола (Васьковського).
- Громадське прощання із Героями, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність та свободу України, розпочнеться о 12:00 на площі Героїв Майдану.
Поховають Віктора Войтюка на кладовищі в селі Флоріанівка, Владислава Баглая — в селі Титусівка.
— Просимо приєднатися до пам’ятної панахиди та провести наших Воїнів в останню дорогу. На знак шани та скорботи за загиблими земляками просимо приспустити Державні Прапори України та увінчати їх чорною стрічкою на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій громади. Вічна та світла пам’ять Героям, — написала очільниця Козятинської громади
Щирі співчуття рідним та близьким загиблих
Читайте також:
Козятинська громада провела в останню дорогу Павла Жуковського
Махнівська громада у жалобі: на війні загинув Герой Олександр Яцьков
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Шиян Елена
Галя Моисеенко
Синочки наші так до нас звертались.
Летіли дні - не знали, що війна,
Загубить все, за що в житті тримались.
Хтось ще живе надією про те,
Що пригорне до себе свого сина.
А хтось, схиливши голову, іде,
Протоптана до нього вже стежина.
А де шукати ті шляхи розрад?
Куди звертати, щоб зустріти сина?
Як повернути ті часи назад,
Коли щасливою була моя дитина?
Коли назустріч я до нього йшла,
І на обличчі посмішка світилась.
Лише для нього в світі я жила,
Чому на тім шляху не зупинилась?
Чекаю мить чи день, а може й рік,
І виглядаю силует знайомий.
Блукаючи, ходжу серед доріг,
Вдивляючись у простір невідомий.
Його ростила й вірила у те,
Що у красиву долю він вдягнеться.
Не знала я, що рано відцвіте,
І доля та від нього відвернеться.
Але не здамся я, не відступлю,
Ніщо не може матір зупинити.
Я зможу все і біль я свій стерплю,
Але не зможу сина відпустити!
Мальва
16.11.2023
Андрій Кондратюк
Марія Думанська