Життя Героя Олександра Машевського забрав ворожий дрон «Герань-3». Церемонія прощання

• У середу, 17 грудня до рідної домівки «на щиті» повернувся наш Герой —  Олександр Машевський.

• Востаннє шану захиснику України прийшли віддати близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.

Про Героя

Народився 3 червня 1983 року у селі Широка Гребля. Після закінчення місцевої школи пройшов строковий армійський вишкіл та продовжив службу за контрактом в окремому полку спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Ягуар» (тепер – 14-та бригада НГУ імені Івана Богуна). Закінчив заочно Вінницький національний аграрний університет за спеціальністю «Агрономія». У шлюбі плекав двох донечок, яким зараз 18 та 11 років.

Як пише Самгородок наш, Олександр Машевський (позивний «Машаня») свій бойовий шлях військовослужбовець розпочав у 2014 році, пройшовши кілька ротацій у гарячих точках АТО/ООС. Та вже з перших днів повномасштабного російського вторгнення він разом із побратимами 14-ї бригади оперативного призначення НГУ імені Івана Богуна «Червона калина» перебував на передовій. У званні майстер-сержанта, зокрема виконував обов’язки заступника командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення «Фенікс» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Захищав Київ, брав участь у запеклих боях на Донецькому та Запорізькому напрямках. На жаль, 13 грудня під час ворожого обстрілу дронами «Герань - 3» поблизу села Червоне Краматорського району Воїн зазнав важкого поранення, яке виявилося несумісним із життям. Його серце припинило битися 14 грудня. Олександру назавжди залишилось 42 роки.

Востаннє шану захиснику України прийшли віддати близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.

Заупокійне богослужіння відбулось на батьківському подвірʼї селі Широка Гребля, яке очолили військові капелани Отець Олег та Отець Василь. Пройшов і мітинг, на якому лунали слова вдячності та скорботи. Далі похорона процесія вирушила до міста Вінниці, де відбувся чин поховання.

Олександра Машевського поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища міста Вінниця.

Вічна пам’ять і шана полеглому Захиснику України

Читайте:

Загинув, так і не побачивши свою ще не народжену дитину. Пам'яті Героя Артема Сизонюка

«На щиті» до рідної домівки у Юрівку повертається Герой Олег Вівчар

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.