Йому навіки 28... У Кашперівці попрощалися з Героєм Сергієм Александровим

- У Кашперівці Глуховецької громади 2 лютого був скорботний день — провели в останню путь земляка-Героя Сергія Александрова, який поліг смертю хоробрих, патріота України.
Церемонію прощання опублікували на сторінці Кашперівської гімназії.
— Війна…Клята війна 10 довгих років ходить поруч зі смертю, смутком, невимовним болем. Цей пекучий біль торкнувся ще однієї родини нашої громади, навіки забравши найдорожчу серцю людину… Йому навіки 28… Як же боляче усвідомлювати, що так рано обірвалося молоде життя!!! Скільки доброго і світлого у нього могло бути ще попереду, однак зла доля розпорядилася по- іншому: Сергій поповнив лави Небесного війська, — йдеться у дописі.
Про Героя
Народився Сергій Александров 27 березня 1996 року в селі Кашперівка Козятинського району. Був єдиною дитиною в сім’ї та з самого дитинства мріяв бути військовим…
Після закінчення Кашперівського ЗНВК, навчався у Вищому педагогічному коледжі, здобув вищу освіту в Київському педагогічному університеті імені Драгоманова, спеціальність «Фізичне виховання».
З 2021 року служба у Збройних Силах України, проходив навчання в Десні, потім був направлений до 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу військова частина А 0666, на військову посаду «снайпер». у 2024 році пройшов навчання на сапера у м. Львів.
Від початку війни став на захист нашої Держави. До кінця був відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконував військовий обов’язок.
Помер Сергій Александров 30.01.2025 року в Дніпровській обласній лікарні від поранень, отриманих 28.01.2025 року, при безпосередній участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України біля населеного пункту Краматорськ, захисту населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
— Він боронив Україну, боронив кожного з нас. Воював за наші світлі дні та тихі ночі. Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу. Неймовірно тяжко пережити втрату батькам, бо найжахливіше в житті — хоронити свою дитину.
Сергій був доброзичливий, спокійний, життєрадісний, справедливий будував свої плани на життя, радував своїх добрим серцем близьких та друзів. З дитинства захоплювався технікою, завжди допомагав татові по господарстві, був небайдужим до кулінарії, радував маму з роботи своїми смаколиками, особливо тепло відносився до домашніх улюбленців, які чекали його з навчання біля порогу дому. Сергій був різностороннім, допитливий, а головне, за щоб він не взявся- все робив до ладу.
— Наша громада схиляє голови у жалобі за загиблим Сергієм, якому не судилося прожити довге і щасливе життя. Нехай добрий, світлий спомин про Сергія і назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, друзів, бойових побратимів. У цей прощальний час ми низько схиляємо голови перед загиблим воїном, щиро співчуваємо, сумуємо і підтримуємо його батьків : матір Олену Миколаївну, Юрія Миколайовича та весь рід у важку годину. Герої не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас із небес.
Вічна пам’ять Герою
Читайте:
В групі саперів він, як командир, завжди йшов першим
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Анастасія Шубініна
Лариса Щербатюк
Татьяна Базелюк
Олена Кравець