«Він був молодий, сповнений мрій і планів». Церемонія прощання з Героєм Олексієм Голубцовим

• У середу, 1 квітня Самгородоцька громада зустріла молодого воїна Олексія Голубцова. На жаль — «на щиті».
• З болем і сльозами, з квітами й прапорами люди вийшли, щоб віддати останню шану Захиснику.

«Він був молодий, сповнений мрій і планів, але віддав найцінніше — своє життя за Україну» — пише Самгородок Наш.

Про Героя

Олексій Голубцов народився 13 лютого 2000 року у с. Іванівка Богодухівського району Харківської області. У 2007 році пішов до 1 класу Ульянівської школи.

У 2008 році переїхав на проживання у село Сокільці Гайсинського району Вінницької області, де продовжив навчання у місцевій школі. У цей момент опікуном Олексія стала його рідна тітка, Скрипник Алла Володимирівна. У 2018 році закінчив 11 класів Кузьминецької середньої школи. Після школи продовжив навчання у Теплицькому професійному аграрному ліцеї, який успішно закінчив і здобув професію «лицювальник-плиточник» та «водій автотранспортних засобів».

• Трудову діяльність Олексій розпочав трактористом у орендатора в селі Кузьминці.
• У 2020 році переїхав до Вінниці, де працював на заводі «Екоцем».
• Після повномасштабного вторгнення, 02 лютого 2024 року був призваний до лав ЗСУ.

Пройшов навчання в частині А0216 м. Одеси. Після навчання був направлений на виконання бойових завдань у Донецьку область, Покровський напрямок. 13 травня 2024 року у бою отримав поранення. Проходив реабілітацію у військових госпіталях Херсону та Миколаєва. Після реабілітації вдома повернувся знову на службу до своєї частини.

«Рідні шукали, до останнього молилися, щоб сталося диво. Щоб Олексій повернувся живим додому, де його чекали. На жаль … 24 березня 2026 року надійшла страшна звістка. Йому назавжди 24» 

Віддати шану мужньому Герою прийшли рідні, побратими та вдячні жителі громади - встеливши гілочками дорогу до храму Покрови Пресвятої Богородиці, де відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном, яке очолив священник Вінницько- Барської єпархії Православної Церкви України Віктор Воронко.

 

 

Біля храму пройшов мітинг-реквієм. Поховали Героя з усіма військовими почестями на кладовищі села Вівсяники. За душу Воїна піднеслися молитви, на його честь прозвучав Гімн України і військовий салют. Рідним Героя вручили Державний Прапор України.

Вічна пам'ять та слава Герою. Щирі співчуття рідним і близьким

Читайте:

Минуло два роки, а біль не минає. Пам'яті Героя Миколи Білилівського

Він був важко поранений, побратими радили списатися, а він сказав «я не можу без вас»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.