В останню дорогу провели Героя України Ігоря Римшу

• Він був “золотим” сином у матері Ольги Михайлівни, любим братом для сестри Ірини.
• Всі хто знав Ігоря пам’ятають його, щирим, надійним, добрим і завжди усміхненим.
• У нього було багато планів і мрій в житті та не судилося. Пішов він захищати наш з вами спокій та віддав життя за свободу України.

Зустріла громада свого захисника живим коридором по всьому маршруту траурного кортежу.

Попрощавшись біля будинку де проживав Ігор процесія рушила до храму Святої Анни села Пляхова. Там по загиблому воїну священики Православної церкви України благочинний Вінницько -Барської єпархії Валерій Кушнір та отець Володимир з Махнівки провели за загиблим воїном чин похорон. Після заупокійної молитви траурна колона рушила до сільського кладовища, на якому за загиблим воїном пройшов мітинг пам’яті та Слави.

Відкрила мітинг реквієм головний спеціаліст освіти, культури, молоді та спорту Глуховецької громади Інна Назарова. У вступному слові вона сказала: Шановні жителі та гості села Пляхова, сьогодні скорботний день для всіх жителів нашої громади, адже ми зібрались провести у останню путь нашого земляка, патріота України, який поліг смертю хоробрих. Клята війна більше року ходить поруч зі смертю, смутком, невимовним болем. Цей пекучий біль торкнувся ще однієї родини нашої громади, навіки забравши найдорожчу серцю людину. 29 жовтня 2023 року мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району, Донецької області, героїчно загинув нескорений Син України, житель села Пляхова -  Солдат Ігор Римша. Йому навіки залишилось 32… Як же боляче усвідомлювати, що так рано обірвалося молоде життя!!! Скільки доброго і світлого у нього могло бути  ще попереду, однак зла доля розпорядилася по-іншому:  наш Ігор поповнив лави Небесного війська. Потім ведуча зупинилася на біографії Героя. Народився Ігор Римша 5-го вересня 1991 року, разом із родиною проживали в селі Пляхова. Зростав хлопець слухняною дитиною. З 1998 по 2006 рік навчався в Пляхівській школі, був дуже здібним учнем, гарним другом для однокласників та друзів. Після закінчення школи вступив до Козятинського МВПУЗТ, потім здобув фах автомеханіка у Вінницькому коледжі. Працював автомеханіком в сервісному центрі по обслуговуванню сільськогосподарської техніки у м.Вінниця. 25 серпня 2023 року був призваний до Лав Збройних Сил України, захищати Батьківщину від ворога у в/ч А- 0281 на посаду стрілець-снайпер. У Ігоря були мрії на майбутнє, були справи, були бажання.Але за мир в Україні Ігор віддав найдорожче – своє життя. Важко і боляче. Ми втрачаємо найкращих, найдорожчих, найрідніших, тих хто не вагаючись став на захист нашого миру та спокою. Всі хто знали Ігоря, запам’ятають його як світлу і надзвичайно добру, усміхнену, щиру людину, вірного, надійного друга, мужнього побратима. Він був золотим синочком для матері Ольги Михайлівни та надійним братом для сестри Ірини. На жаль, клята війна забирає найкращих. Ми ніколи не пробачимо цього російським окупантам Ніколи! Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати рідної людини

 Розділяємо разом із родиною цей біль, це наше спільне горе, адже ми втратили Патріота й справжнього Захисника України!. Кожен мешканець Глуховецької громади схиляє голову перед відважністю та патріотизмом Ігоря Римши сказала Інна Назарова та запросила до слова очільника Глуховецької громади Олександра Амонса.

та священика Валерія Кушніра.

Після виступів селищного голови і отця Валерія з Загиблим воїном стала прощатися громада. Прощалися довго, адже Ігоря в селі дуже поважали і мало хто під час прощання зміг стримати сльози. Поховали тепер вже воїна небесного війська під наший Славень та військовий салют від салютної групи. 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.