«Це наш біль і гордість громади». У Козятині відкрили музей війни

• В другий день жовтня в приміщенні Центру дитячо-юнацької творчості зібралися освітяни, представники влади, волонтери, оборонці, які пройшли дорогами російсько-української війни, діти та господарі багатопрофільного закладу освіти, які запросили всіх гостей на відкриття патріотичного музею російсько-української війни

Ініціатива відкрити музей російсько-української в нашому місті належить директору ЦДЮТ Оксані Клірішенко. Саме вона стала музейним куратором виставки. На коридорі за мить до відкриття вона сказала:

— Напевно ми всі хотіли б, щоб цього місця ніколи не довелося створювати. Але ця історія вже є частиною нашого життя. І сьогодні ми просто відкриваємо для неї двері. Поруч з цією стрічкою сьогодні стоятимить двоє людей:  маленька дівчинка — наше майбутнє і воїн — людина, яка своїм життям заплатила, щоб наше майбутнє було.

Тож саме їм ми довіряємо сьогодні відкрити цей музей, — сказала ведуча у вступному слові.

Під гімн січових стрільців дівчинка і воїн перерізали стрічку. Коли всі зайшли до музею, амбасадор Кароліна почала співати Гімн України, який підхопили майже всі запрошені гості.

— Ніхто з нас не був готовий. Ще 23 лютого ми планували свої буденні справи. Я готувалася провести контрольну роботу, але 24 лютого Україна здригнулася від болю, — сказала директо ЦДЮТ і передала мікрофон співачкам Олені Пантєлєєвій і Тетяні Фабіцькій. Після пісні про Бучу Тетяна розповіла, як вони, педагоги Центру, спускалися під час тривог в укриття і там проводили з дітьми заняття.

Екскурсію музеєм почали з бліндажа наших захисників. Бути гідом всієї екскурсії музеєм довірили Сергію Перенчуку. Як знавець своєї справи він фахово проводив розповіді по всіх локаціях виставкового центру. 

Волонтерську родину в музеї представляла Світлана Романова. Вона високо оцінила роботу музейників-меценатів та запевнила, що волонтерський цех, незважаючи на складнощі в роботі, зупинятися не думає.

Окремо майор Перенчук зупинився біля стенду злочинів московитів. Досвід окупованих територій (Буча, Маріуполь, катівні на Харківщині та Херсонщині) чітко довів, що здача в полон або капітуляція не гарантують життя чи безпеку українців за Женевською конвенцією. Ворог приходить із метою ліквідації всіх, хто має українську ідентичність, починаючи від активістів, військових та вчителів, закінчуючи звичайними громадянами. — І карта злочинів росії проти українців буде продовжена, — каже Сергій Перенчук.

Зворушливо було чути розмови бійців зі своїми близькими, та бачити, як в короткому перепочинку між боями воїни беруть до рук гітару і під неї складають і співають пісні.

Останньою з 11 локацій на виставці була дошка пам'яті з прізвищами Героїв. Їх тільки у нашій громаді вже більше 200 + безвісти зниклі. 

Оксана Клірішенко розповіла, як народжувався музей. 

— Громадські активісти, волонтери, діти, працівники Центру дитячо-юнацької творчості в ньому провели ціле літо, я дякую усім. Тільки Бог може знати ту ціну, яку кожен поклав. Мені дуже хочеться, щоб екскурсії проводилися в минулому часі. Що війна закінчилася, ось це так було, так воювали, ось так скидали… Не «скидають їжу», а «скидали їжу». Не «ночують в бліндажах», а «ночували в бліндажах», — казала пані Оксана.

— Музей тільки починає свою історію. Дуже хочеться щоб наші діти знали, якою ціною виборюється Україна. Ми робимо все для того і ті, хто стоять на східних і південних рубежах нашої держави, щоб діти війни не знали і їх справу не продовжували, — казала директор департаменту гуманітарної політики Аліна Діденко, — Мені дуже приємно, що прийшло багато гостей і наш музей в перший день роботи поповнюється новими експонатам. 

А секретар Козятинської міської ради Ірина Репало передала до музею всі подарунки, які вручали міській раді, за допомогу військовим частинам командири бойових з'єднань.

Ми не рахували кількість подарунків та це десь півсотні прапорів.

Завершилась екскурсія музеєм війни роздачею пам'ятних листівок, у яких була помітка «Ми дочекалися». Автор листівок і ведуча заходу просила не загубити листівки, щоб дочекатися омріяної події завершення війни. 

Поділитись враженнями від побаченого і почутого ми попросили Миколу Бабура, Сергія Перенчука, Володимира Шурмана та Сергія Шевченка. Всі вони відзначили добру роботу у виборі локацій, гарну організацію, починаючи від ідеї проєкту до його завершення. Проведену колосальну роботу в пошуках музейного матеріалу. Микола Бабур відзначив, що музей війни буде ще кращим, адже буде поповнюватися новими експонатами. 

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.