Попрощатися з Володимиром Павловським вийшло все Залізничне

• Володимир Васильович Павловський — солдат Національної гвардії України. Учасник АТО у 2016 в Луганській області, батько двох дітей. Загинув 7 березня у Запоріжжі, захищаючи Україну.

Провести Володимира в останню дорогу зійшлося все Залізничне. Люди від будинку героя до магазину «Умка» стояли з двох сторін тротуару. Більшість жителів містечка прийшли до будинку героя України з червоними гвоздиками. Настоятель храму апостолів Петра та Павла отець Валерій Кушнір біля будинку, де жив Володимир, провів заупокійну молитву. А над гробом воїна схилили свої голови рідні і близькі героя.

Ми запитали одну із жительок Залізничного, пані Аллу яким був Володимир. 

— Володя був людиною доброї і щирої душі. Він вчився у школі з моїм братом і вони були хорошими друзями. Коли стали дорослими – разом працювали, разом у 2016 році пішли в АТО. Служили також разом. Це був друг, з яким можна було сміливо йти у розвідку так брат. 

Алла хотіла далі розповідати про Володимира, але траурна процесія вже рушила до храму апостолів Петра і Павла

По дорозі до церкви стався епізод який пояснити важко. До траурної процесії долучився чотирилапий пес. Його спробували відігнати, а він відбіг в сторону і знов очолив колону. Мабуть біль втрати відчувають і тварини.Біля храму на героя України вже чекали п’ятеро священиків. Це отці Валерій, Роман, Анатолій, Андрій та Микола. Священики різних благочинь об’єдналися і провели по Володимиру спільну заупокійну молитву. Протоієрей Валерій звернувся до громади зі словами.

– Для нашого селища і всієї України є втрата славного сина України — славного воїна, який захищав українську державу від російського агресора. Сьогодні українська армія і її воїнство разом з керівниками і всім українським народом боронять свою Батьківщину, захищаючи її, проливаючи кров. Господь вибирає нас у цей світ, щоб людина могла служити йому і один одному. Немає більшої любові ніж любов до ближнього, до братів і сестер твоїх і за Батьківщину. А коли він ще й кладе життя за неї, за своїх ближніх, він є славним жителем царства Божого. Сьогодні ми громадою і святими отцями проводжаємо душу представленого убієнного Володимира, помолившись спільно за нього, попросивши у господа, щоб він його поселив в оселях святих де й святі перебувають. Бо він не побоявся піти на службу і служити за нас з вами, послужити за Батьківщину і віддати своє жертовне життя за нас усіх. 

Сьогодні ми бачимо, як багато прийшло християн, щоб віддати належне і провести Володимира в останню дорогу. Сьогодні ми йому вклоняємося і сердечно дякуємо батькам, дружині і всій його родині за те, що народили та виховали гарного сина України. Сьогодні ми приносимо співчуття родині, усій нашій громаді, яка сьогодні тут стоїть біля його тіла. Пам’ять про нього залишиться у наших серцях і ми з року в рік будем пам’ятати його. 

Сьогодні ми, дорогі брати і сестри, розуміємо, яку плату ми платимо за самостійність української держави. За її кордони, які сьогодні російський агресор прийшов окупувати, але через славних синів України ми здобудемо таку очікувану перемогу. Ми здобудемо те Боже благословення, яке Господь нам залишив, дух переданий нам був від наших славних Січових козаків, які боронили в свій час свою Батьківщину, – сказав протоієрей Валерій Кушнір і передав слово міському голові Тетяні Єрмолаєвій.

В своїй промові вона підкреслила, що наша зброя – це волонтерський рух, віра у збройні сили України і молитва до Бога.

Поховали Володимира Павловського на місцевому кладовищі.  

«Того диявола московського четвертувати мало, за нього такі діти гинуть!» У Козятині поховали Героя

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.