«Під час похорону загиблого Героя Юрія Глеби, навіть небо не могло стримати сліз»

Анастасія Квітка

Після тривалих семи місяців невідомості та болючого очікування рідні й близькі отримали страшне підтвердження: виконуючи бойове завдання, Юрій Глеба загинув смертю Героя 15.02.2026 року неподалік н.п. Кирпичне Синельниківського району, Дніпропетровської області, внаслідок удару ворожого БПЛа типу FPV.
Вчора, 12 жовтня з Героєм прощалися

«Кажуть, коли помирає хороша людина, то небо плаче. Учора , 12 жовтня 2026 року, під час похорону загиблого захисника Юрія Глеби, навіть небо не могло стримати сліз… Попереду похоронної процесії – портрет Героя, державні символи України та корзини живих квітів… Останній путь воїна був вистелений гірляндами осінніх квітів , а військовий оркестр сумно додавав жалю тужливою «Плине кача…» І у великій шані та скорботі всі непедівчани, які , стоячи на колінах, провожали свого захисника» — написала Галина Корніюк, староста Непедівського старостинського округу

Про Героя

Юрій Глеба народився 9 червня 1985 року , в с.Непедівка Глуховецької громади. Закінчив місцеву школу, навчався на автомеханіка у м. Вінниця. Отримавши диплом, деякий час працював у приватному підприємстві в м. Козятин. Був одружений, разом з дружиною виховували дітей - Юлію та Максима. Деякий час разом із сімʼєю проживав на Закарпатті, однак подружнє життя не склалося, і Юрій повернувся до рідного села. Тут працював, будував свої плани, мріяв про майбутнє. Та війна внесла свої жорстокі корективи й перекреслила все, що було задумано.

Коли постала потреба захищати рідну землю, Юрій Глеба не шукав причин залишатися осторонь. 24.07.2024 року , отримавши повістку, він став на захист України. Згодом , пройшовши військову підготовку, матрос Глеба Ю.Ю. воював на Херсонському напрямку. В одному з боїв був важко поранений. Пройшов лікування у шпиталі та реабілітацію, а вкінці 2025 року повернувся на службу на посаду такелажника евакуаційного відділення ремонтної роти ВЧ А 1325. Під час виконання бойового завдання на східному напрямку воїн зник безвісти…

«На жаль, війна забирає найкращих: стійких, вольових, безстрашних і вірних, відданих військовій присязі, але памʼять про їх подвиг залишається вічною. У ці печальні дні Глуховецька громада щиро поділяє горе сім’ї Героя , родини, побратимів та односельчан . Схиляємо голови у глибокій скорботі.Ім’я Глеби Юрія Юрійовича назавжди залишиться в пам’яті нашого народу як символ боротьби за волю та правду на землі» — пише Галина

Вічна пам’ять та вічна шана Герою!

Читайте:

«В’ячеслав мав ще багато планів і мрій, яким не судилося здійснитися»

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.