Минає рік, як ми втратили на війні Героя Ігоря Мальчевського

• Вже рік немає з нами Ігоря Мальчевського.
• Він працював в сімейній медицині і одягнув однострій, коли росія почала повномасштабний наступ.
• Майже шість довгих місяців чоловік вважався зниклим безвісти

Ігор Мальчевський народився у Нововолинську, що на Волині. Після закінчення школи навчався в місцевому електромеханічному технікумі, а згодом поїхав до Тернополя, де вступив до Академії народного господарства. Вивчився за фахом «облік та аудит». Одружився, разом із дружиною народив і виплекав двох синів.

Життєва стежка привела Ігоря разом із сім’єю до Козятина. Тут він працював у Центрі первинної медико-санітарної допомоги Самгородоцької сільської ради (колишня районна сімейна медицина). 

Коли росія почала наступ, вирішив стати на захист Батьківщини. Потрапив на фронт у березні 2023 року. Служив навідником у гірсько-штурмовому батальйоні.

У ніч з 18 на 19 лютого 2024 року виконував бойове завдання у Запорізькій області. Командир дав наказ переходити до оборони в смузі з розмежувальними лініями. У цей час бойовий підрозділ, в якому перебував Ігор Мальчевський, атакували ворожі безпілотники. Із того часу чоловік вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що він загинув. Йому було 52 роки.

Громада провела Героя в останню путь аж на початку липня 2024-го, через пів року від того страшного дня, коли підрозділ нашого земляка атакували дрони росіян. Поховали Ігоря Мальчевського на Алеї Слави на міському кладовищі.

Читайте також:

Віталія провели в останню дорогу живими коридорами від побратимів, сусідів, громади

Микита більше місяця був в комі. Здавалося, що найстрашніше вже минуло

Минають річниці, як загинули наші Герої — Геннадій Когут та Володимир Протосвіцький

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.