«Мамо, не плач, я тут, щоб ти там не плакала»: минає рік, як ми втратили Героя Вадима Андрійченка
- Сьогодні, 25 червня минає річниця від дня смерті відважного воїна, патріота, Героя з Самгородоцької громади — Вадима Андрійченка
- Пам'ятаємо...
Про Героя
Вадим Андрійченко народився 17 червня 1988 р. у с. Блажіївка, в родині Лариси Іванівни та Василя Олександровича Андрійченків.
З вересня 1995 року навчався у Дубовомахаринецькій загальноосвітній школі та продовжив навчання у старших класах Зозулинецької школи.
Вищу освіту здобув у Вінницькому державному педагогічному університеті. Працював учителем історії та правознавства у Зозулинецькому та Дубовомахаринецькому ЗНВК.
По закінченню навчання одружився з Світланою. У 2017 р. в сім’ї народився син Артем.
У перші дні після повномасштабного вторгнення, повернувся з закордону в Україну і став на захист рідної землі у складі 59 бригади 1-го стрілецького батальйону.
Наш Герой проходив службу в гарячих точках на сході України — Херсон, Миколаїв, Мар’їнка. Нещодавно відбувши навчання у Києві, отримав звання молодшого лейтенанта.
Помер 25 червня 2023 р. внаслідок отриманих травм, несумісних із життям.
— Минув рік, як перестало битися серце мого дорого синочка. Рік страждання, болю і сліз...Постійно в думках слова, які говорив мій син з фронту: «Мамо, не плач, я тут, щоб ти там не плакала». Я ж не знала, що плакати буду до останнього подиху свого серця. Ти наш захисник. Ти наш Герой. Але нам від того нічуть не легше... Вічна тобі пам'ять і слава! Для нас ти завжди живий! — пише мама Героя Лариса Андрійченко
Читайте:
На війні загинув наш земляк Микола Дудін
Живий коридор для Героя: Козятин прощатиметься з Дмитром Лавровським
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Наталия Кирилюк
Олексій Шпур
Тата
Ірина