Героя зустріли на колінах: Миколаївка прощалася з Дмитром Чуприною, який загинув у Курській області

• У середу, 11 вересня на щиті, в своє рідне село Миколаївка назавжди повернувся відважний воїн, Герой — Дмитро Чуприна
• З почуттям вдячності та жалю Самгородоцька громада зустріла Героя, стоячи на колінах.

— Йому навіки 38….Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого земляка, Героя-захисника, мужнього бійця, який боронив українську землю від російського окупанта. Очі жителів Самгородоцької громади наповнені сльозами і смутком, а серце рветься від болю та скорботи…— пише Самгородок Наш у дописі про прощання з Героєм.

Про Героя

Дмитро Чуприна народився 13 квітня 1986 року у селі Миколаївка в родині Анатолія Івановича та Лариси Степанівни. Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі.

З 1992 по 2003 роки навчався у Миколаївській загальноосвітній школі. По її закінченні розпочав трудову діяльність в будівельній компанії у м. Київ.

У 2012 році повернувся до рідного села та влаштувався працювати на залізницю у м. Козятин.

13 жовтня 2023 року добровольцем призвався на службу до лав Збройних Сил України, де проходив підготовку у 154 окремій механізованій бригаді за напрямками: розвідник, тактична медицина, курс підготовки марксменів (у Латвії) та бойовий медик взводу.

Після чого перевівся до 61 окремої механізованої бригади, яка вже на той час виконувала бойові завдання в Курській області.

Прибувши у свій підрозділ на посаду бойового медика взводу, був відправлений у район населеного пункту Суджа для подальшого виконання бойових завдань.

• Дмитро Чуприна, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув 3 вересня 2024 року в районі населеного пункту Бондарівка Суджанського району Курської області.

Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.

Біля будинку у селі Миколаївка, де проживав Герой, провели чин відспівування за упокій душі, яке очолив протоієрей Валерій Кушнір у співслужінні з ієреєм Володимиром Біликом та ієреєм Олексієм Якубівським.

На місцевому кладовищі пройшов мітинг - реквієм

— Справжній український Воїн ціною власного життя відстоював життя інших людей та свободу для нашої країни. Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі.

Вічна памʼять Герою! Слава Україні!

Читайте:

Віддав життя за Україну Герой Сергій Поліщук

«Колюнчик, як же так? Я так тебе просила бути обережним»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.