Героя рятували лікарі багатьох міст України рік і девʼять місяців. Та серце не витримало…

• У неділю, 7 грудня Самгородоцька громада зустрічала Воїна Сергія Іванишина
• Тіло молодого воїна супроводжував траурний кортеж із автівок, на яких майоріли синьо-жовті знамена.
• На подвір’ї рідного дому зі сльозами на очах та з повним серцем смутку і болі його зустріли рідні, знайомі, друзі та жителі громади.
• У понеділок, 8 грудня з Героєм назавжди попрощалися...

Про церемонію прощання з Героєм пише Самгородок Наш

Про Героя

Сергій Іванишин народився 22 жовтня 1987 року у селі Сошанське. В 1994 році пішов навчатися у Сошанську школу, де закінчив девʼять класів.

Після школи вступив до Вінницького профтехучилища, де здобув професію слюсаря.

У 2006 році був призваний на строкову військову службу, яка проходила у місті Десна, Чернігівської області. Важка була служба, але Сергій її пройшов з честю.

У 2007 році повернувся додому. Трудову діяльність розпочав будівельником. Згодом зустрів свою кохану дружину Тетяну. Створили щасливу сім’ю, народили прекрасних донечок, у 2009 році Софію, а у 2013 році, донечку Марію.

— Жили, любили, мріяли. Планували. Але повномасштабне вторгнення все змінило докорінно. 24 лютого 2022 року Сергій добровольцем пішов у військкомат. Став на захист своєї сімʼї, своєї країни.Два роки служби пройшли у самих гарячих точках сходу України. Але 20 лютого 2024 року на Куп’янському напрямку, Сергій з побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл, отримав важкі поранення. Далі все як в тумані. Тривала боротьба за життя, дві зупинки серця. Життя Сергія рятували лікарі багатьох міст України рік і девʼять місяців, — йдеться у дописі.

• «Як же нестерпно болить». Зупинилось серце відважного Воїна Сергія Іванишина

 

— Після довготривалого та виснажливого лікування, Сергій нарешті повернувся додому. До останнього боровся за життя, але серце мужнього героя не витримало…

В останнє шану захиснику України прийшли віддати близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.

Заупокійне богослужіння відбулось в Храмі селі Сошанське, яке очолилив священник Православної Церкви України —  Іван Дуник.

На кладовищі пройшов мітинг-реквієм

Поховали Героя з усіма військовими почестями на кладовищі села Сошанське. За душу Воїна піднеслися молитви, на його честь прозвучав Гімн України і військовий салют. Матері Героя вручили Державний Прапор України.

Світла пам’ять Герою, щирі співчуття рідним

Читайте:

«Був лідером, який вів за собою в бій». Пам'яті Героя Сергія Смілянця

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.