Через 2 роки надії Герой Володимир Мамчур повернувся додому на щиті

• Загиблий воїн Володимир Мамчур з перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідну землю. Будучи командиром стрілецького відділення майже рік вправно бив ворога. Після останнього свого бою став вважатися зниклим безвісті. Рідні надіялись, що живий та дива не сталося
• він повернувся додому Героєм на щиті.

Зустріла громада свого захисника живим коридором по всьому траурному маршруту. Кортеж з тілом Героя їхав квітчастою дорогою починаючи, з Пляхової до будинку у Жежелеві, звідки наш земляк-доброволець пішов на війну з московитами. Біля будинку Героя його зустріли з сльозами на очах рідні, близькі, родичі, сусіди близькі і далекі та багато, багато друзів.

Чин похорон за загиблим воїном провели отець Володимир, отець Олег, отець Олексій та отець Богдан. Ще йшла заупокійна панахида, а на вулиці Селищний голова формував траурну колону. Портрет воїна, державні прапори. розгорнутий стяг, вінки, корзини і оберемки квітів.

Супроводжували процесію до місця поховання отець Богдан та отець Олег. На сільському кладовищі за загиблим воїном провели мітинг пам’яті та скорботи. Відкрила мітинг реквієм Олена Полло. Вона у вступному слові зазначила

—Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом торкнувся нашої Глуховецької громади. Сьогодні 12 квітня ми знов схиляємо свої голови у глибокій скорботі. Нас всіх об’єднало велике горе, щоб провести в останній путь свого земляка військовослужбовця Збройних Сил України, командира відділення Мамчура Володимира Віталійовича

Після довгих 2-х років очікувань та переживань назавжди повернувся додому наш Герой. Під час виконання службового обов’язку і бойових дій поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької обл 23 січня 2023 року. загинув мужній захисник, безстрашний воїн, відданий патріот України, командир стрілецького відділення Володимир Мамчур. Він загинув за Україну, за її суверенитет, за мир на нашій землі та за наш з вами спокій сказала ведуча і перейшла до біографії Героя.

Володимир Віталійович Мамчур народився 25 листопада 1966 року в селі Жежелів. Закінчив місцеву школу. У 1983 навчався у Новочорторському технікумі по спеціальності ветеринарний лікар. З 1987 по 1989 рік проходив строкову військову службу, а демобілізувавшись до 2001 року працював за спеціальністю у Жежелівському СФГ «Подільське». У 2019 році став працювати на СТОВ Жежелів «Каолін».

Під час навчання у технікумі Володимир познайомився з чудовою дівчиною Оленою. А закохавшись у неї запропонував руку і серце. А 13 травня 1987 року вони стали сім’єю. Згодом у них народилися двоє чудових синів Віталій та Артем. Молодший син Артем також захисник України.

 Володимир Віталійович був надзвичайно доброю, позитивною і чуйною людиною. Він був з великим серцем та золотими руками тому ніколи не сидів без роботи. Був найкращим сином, коханим чоловіком, люблячим татусем та доброзичливим дідусем для своїх онуків. Будував плани на майбутнє, але все змінила війна. Він не міг спокійно сидіти вдома, коли росія почала повномасштабне вторгнення. Не вагаючись 25 лютого 2022-го року пішов до військкомату і після навчань був зарахований на посаду командира стрілецького відділення, стрілецького взводу, стрілецької роти військової частини А—4628— 59-ої окремої штурмової бригади.

Жодними словами не можна вгамувати пекучий біль та не загоїти рани душі, які переживає родина. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях сказала ведуча і запросила до слова селищного голову Олександра Амонса та старосту села Ігоря Ткачука.

Селищний голова, як завжди в своїх виступах підтримує родину і не підбирає слів для московських виродків. Висловив щирі співчуття дружині Олені, синам Віталію та Артему, їхнім сім’ям. На завершення свого виступу селищний голова закликав громаду пом’янули Володимира і віддали шану всім загиблим воїнам хвилиною мовчання стоячи, на колінах.

Після виступів від мікрофона з Володимиром Мамчуром стала прощатися громада. Прощалися довго, адже Володимира поважали в селі і він мав дуже багато друзів. Підходили до труни Героя з великим болем в душі.

Поховали Героя під Гімн України у виконанні 26-ої артилерійської бригади та військовий салют від салютної групи.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.