Богдана в селі любили. Від будинку Героя до кладовища громада з ним прощалася 5 разів

Богдана в селі любили. Від будинку Героя до кладовища громада з ним прощалася 5 разів
  • У середу, 21 червня, в останню дорогу провели Героя Богдана Авраменка з Махнівки.
  • Він помер у столичній лікарні після важкого поранення. Майже місяць молодий організм Богдана з допомогою лікарів і молитв рідних і близьких людей боровся за життя, але поранення виявилися сильнішими.
  • Йому назавжди  31. 

З Києва тіло Героя до Махнівки привезли його рідні, що постійно були біля Богдана і сподівалися на чудо. Богдана любили не тільки рідні й близькі, а й всі, хто знав його. Вони й оголосили для лікування воїна збір коштів. Лікарі захиснику України зробили ряд операцій по видаленню множинних осколків та на внутрішніх органах, але виявилися безсилими перед такими пораненнями.

Кортеж з тілом Героя України односельчани воїна зустріли живим коридором, який простягнувся від поста ДАІ  до будинку, де він виріс.

Чин поховання провели наступного дня троє священників Православної церкви України на чолі з військовим капеланом отцем Анатолієм. Провести в останню дорогу Богдана прийшли близькі й далекі родичі, його друзі, знайомі, сусіди, колеги по роботі, його однокласники, однокласники мами Героя та її друзі і знайомі.

Ще велася заупокійна молитва, а біля будинку Героя стала формуватися траурна колона, на початку якої був портрет воїна, гільце з кольоровими стрічками, яке означало, що загиблий воїн ще не був одруженим, коровай та група жінок з оберемками квітів.

Траурною процесією керував військовий капелан і зупиняв її, коли з Богданом хотів хтось попрощатися через молитву. В молитвах до Бога священник нагадував присутнім, чому ми зобов’язані пам’ятати про нього.

Від будинку Героя до кладовища Богдана несли побратими на руках, а колона розтягнулася на кількасот метрів. Волонтер Ольга Пирогова часто присутня у дні жалоби в Козятині і каже, що козятинчани мають не забувати, кому вони мають дякувати, що мають мирне небо над головами своїх родин і мають брати приклад з махнівчан, які завжди велелюдно проводжають в останню дорогу Героїв. 

На місці поховання провели мітинг скорботи та пам’яті за загиблим. До громади звернулися зі словом військовий капелан, селищний голова Павло Кузьмінський та народний композитор і поетеса Антоніна Петрушкевич. 

Народився Богдан 7 лютого 1992 року у Махнівці. Коли йому виповнилося 6 років, пішов до місцевої школи, яку закінчив у 2008 році. Після здобуття шкільної освіти вступив до Козятинського залізничного училища, де вивчився на будівельника. У 2010 році був призваний до лав ЗСУ.  

Після демобілізації з армії влаштувався на роботу в столиці у будівельну фірму “ХОРОС”, яка займається широким спектром діяльності в галузі будівництва та проектування.

В середині травня минулого року Богдан був призваний до лав ЗСУ, де набув спеціальність снайпер 57 окремої мотопіхотної бригади 34-го мотопіхотного батальйону в/ч А-4395. 22 травня 2023 року Богдан Авраменко отримав важкі поранення. Майже місяць лікарі боролися за його життя, але 17 червня 2023 року серце Богдана зупинилось.

В селі Богдана любили. Від будинку Героя до кладовища громада села з ним прощалася 5 разів, а на цвинтарі з тілом Героя попрощалися востаннє. 

Рідні, знайомі, сусіди, однокласники не стримували сліз. Говорили між собою: «Він завжди був веселим, щедрий, врівноваженим і розсудливим».

— Якщо сказати в декількох словах, то це був друг багатьом, на якого можна було розраховувати і покластися. В любому колективі Богдан був душею компанії, — казала волонтерка Ірина Дигай. 

— Це син моєї однокласниці, гарний, спокійний,  розумний хлопчик.

Мама, Ірина Володимирівна, добре виховала сина. Я добре знав його  дідуся, уже покійного Володимира Авраменко, який працював довгий час директором ДОСААФ у Козятині. Богдану багато хорошого передалось від дідуся. За інших обставин сказав би більше. Було багато людей і важким для всіх був похорон Богдана. На жаль, важкі поранення не дали воїну шансу на життя, — каже однокласник мами загиблого воїна Микола Бабюк і додав: — Як шкода, що йому навічно буде 31.

Похоронили Богдана під Гімн України, а від військових прогримів військовий салют 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (9)
  • Татьяна Алёхина
    Царство Небесне Героє, Тобі. Доземний уклін за захист нас. Співчуваю і цілую руки батькам. Пошли  Боже їм здоров'я і многія літа для молитов за сина.Память про Богдана із роду в рід. Амінь.
  • Читач58
    Вічна пам'ять Герою                Щирі співчуття рідним

    Низький уклін

    😭😭😭😭😭😭
  • Ольга Антонюк
    Вічна пам’ять Герою !🙏
  • Oberemok Larisa
    Вічна пам'ять Герою 💛💙💔

keyboard_arrow_up