Богдана в селі любили. Від будинку Героя до кладовища громада з ним прощалася 5 разів

Богдана в селі любили. Від будинку Героя до кладовища громада з ним прощалася 5 разів
  • У середу, 21 червня, в останню дорогу провели Героя Богдана Авраменка з Махнівки.
  • Він помер у столичній лікарні після важкого поранення. Майже місяць молодий організм Богдана з допомогою лікарів і молитв рідних і близьких людей боровся за життя, але поранення виявилися сильнішими.
  • Йому назавжди  31. 

З Києва тіло Героя до Махнівки привезли його рідні, що постійно були біля Богдана і сподівалися на чудо. Богдана любили не тільки рідні й близькі, а й всі, хто знав його. Вони й оголосили для лікування воїна збір коштів. Лікарі захиснику України зробили ряд операцій по видаленню множинних осколків та на внутрішніх органах, але виявилися безсилими перед такими пораненнями.

Кортеж з тілом Героя України односельчани воїна зустріли живим коридором, який простягнувся від поста ДАІ  до будинку, де він виріс.

Відео дня

Чин поховання провели наступного дня троє священників Православної церкви України на чолі з військовим капеланом отцем Анатолієм. Провести в останню дорогу Богдана прийшли близькі й далекі родичі, його друзі, знайомі, сусіди, колеги по роботі, його однокласники, однокласники мами Героя та її друзі і знайомі.

Ще велася заупокійна молитва, а біля будинку Героя стала формуватися траурна колона, на початку якої був портрет воїна, гільце з кольоровими стрічками, яке означало, що загиблий воїн ще не був одруженим, коровай та група жінок з оберемками квітів.

Траурною процесією керував військовий капелан і зупиняв її, коли з Богданом хотів хтось попрощатися через молитву. В молитвах до Бога священник нагадував присутнім, чому ми зобов’язані пам’ятати про нього.

Від будинку Героя до кладовища Богдана несли побратими на руках, а колона розтягнулася на кількасот метрів. Волонтер Ольга Пирогова часто присутня у дні жалоби в Козятині і каже, що козятинчани мають не забувати, кому вони мають дякувати, що мають мирне небо над головами своїх родин і мають брати приклад з махнівчан, які завжди велелюдно проводжають в останню дорогу Героїв. 

На місці поховання провели мітинг скорботи та пам’яті за загиблим. До громади звернулися зі словом військовий капелан, селищний голова Павло Кузьмінський та народний композитор і поетеса Антоніна Петрушкевич. 

Народився Богдан 7 лютого 1992 року у Махнівці. Коли йому виповнилося 6 років, пішов до місцевої школи, яку закінчив у 2008 році. Після здобуття шкільної освіти вступив до Козятинського залізничного училища, де вивчився на будівельника. У 2010 році був призваний до лав ЗСУ.  

Після демобілізації з армії влаштувався на роботу в столиці у будівельну фірму “ХОРОС”, яка займається широким спектром діяльності в галузі будівництва та проектування.

В середині травня минулого року Богдан був призваний до лав ЗСУ, де набув спеціальність снайпер 57 окремої мотопіхотної бригади 34-го мотопіхотного батальйону в/ч А-4395. 22 травня 2023 року Богдан Авраменко отримав важкі поранення. Майже місяць лікарі боролися за його життя, але 17 червня 2023 року серце Богдана зупинилось.

В селі Богдана любили. Від будинку Героя до кладовища громада села з ним прощалася 5 разів, а на цвинтарі з тілом Героя попрощалися востаннє. 

Рідні, знайомі, сусіди, однокласники не стримували сліз. Говорили між собою: «Він завжди був веселим, щедрий, врівноваженим і розсудливим».

— Якщо сказати в декількох словах, то це був друг багатьом, на якого можна було розраховувати і покластися. В любому колективі Богдан був душею компанії, — казала волонтерка Ірина Дигай. 

— Це син моєї однокласниці, гарний, спокійний,  розумний хлопчик.

Мама, Ірина Володимирівна, добре виховала сина. Я добре знав його  дідуся, уже покійного Володимира Авраменко, який працював довгий час директором ДОСААФ у Козятині. Богдану багато хорошого передалось від дідуся. За інших обставин сказав би більше. Було багато людей і важким для всіх був похорон Богдана. На жаль, важкі поранення не дали воїну шансу на життя, — каже однокласник мами загиблого воїна Микола Бабюк і додав: — Як шкода, що йому навічно буде 31.

Похоронили Богдана під Гімн України, а від військових прогримів військовий салют 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (9)
  • Татьяна Алёхина

    Царство Небесне Героє, Тобі. Доземний уклін за захист нас. Співчуваю і цілую руки батькам. Пошли  Боже їм здоров'я і многія літа для молитов за сина.Память про Богдана із роду в рід. Амінь.
  • Читач58

    Вічна пам'ять Герою                Щирі співчуття рідним

    Низький уклін

    😭😭😭😭😭😭
  • Ольга Антонюк

    Вічна пам’ять Герою !🙏
  • Oberemok Larisa

    Вічна пам'ять Герою 💛💙💔

keyboard_arrow_up