Флоріанівчани кажуть, що не знали Віктора Войтюка тільки діти, які недавно стали на ноги.
Гуморист від природи, душа компанії, найкращий батько й дід своїм донькам та онукам.
Щоб йому під силу було, то всій родині прихилити би неба. Мріяв, коли виповниться 60 чи війна завершиться раніше, він все своє тепло віддасть онукам.
Сьогодні, 9 грудня, з нагоди Міжнародного Дня волонтера та Дня Збройних сил України у Козятині відбулося відзначення військовослужбовців, які боронять країну та родин, близькі яких полягли за її незалежність та волю, а також волонтерів.
Російська федерація продовжує ігнорувати закони та звичаї ведення війни, використовує тактику терору, завдає ракетних та авіаційних ударів, здійснює обстріли з реактивних систем залпового вогню не тільки по військових, а й по численних цивільних об’єктах нашої держави.
Анатолій Пуремчук при житті був дуже добрим чоловіком. Усім допомагав і не брав ні з кого за роботу гроші. «Добрий» у Анатолія був позивний, який дали йому побратими. Молодим бійцям був наче батько. Коли треба було виконати складне завдання казав: «Ви ще навоюєтесь, сьогодні я піду».
Громада в останню путь сьогодні, 8 грудня, провела Анатолія Пуремчука — уродженця та багаторічного жителя Непедівки, який героїчно загинув на полі бою, захищаючи честь і свободу нашої держави.
Платники Вінниччини віддали для української армії понад 906 млн грн військового збору. Ці кошти надійшли упродовж січня-листопада 2023 року
У Генштабі ЗСУ прозвітували про стан справ за минулу добу. Відзначають, що росія продовжує вчиняти воєнні злочини, здійснюючи обстріли цивільних об’єктів.
Завтра, у п'ятницю 8 грудня відбудуться заходи по похованню загиблого на війні Анатолія Пуремчука, уродженця та багаторічного жителя Непедівки, який героїчно загинув на полі бою , захищаючи честь і свободу нашої держави.
Флоріанівчани кажуть, що не знали Віктора Войтюка тільки діти, які недавно стали на ноги. Гуморист від природи, душа компанії, найкращий батько й дід своїм донькам та онукам. Щоб йому під силу було, то всій родині прихилити би неба. Мріяв, коли виповниться 60 чи війна завершиться раніше, він все своє тепло віддасть онукам.
Життєрадісний, сповнений мрій. Був великою опорою матері і прикладом для молодшого брата. Його любили вдома і поважали на роботі, мав перспективи в роботі за кордоном. Коли з Батьківщиною сталася біда, приїхав, щоб її захищати.
Козятинчани Людмила та В’ячеслав передали 2,5 тисячі гривень для десантно-штурмової бригади. Кошти спрямують на автівку та буржуйки для захисників. Гроші збирали у тубус від протитанкового гранатомета. Збір триває, розповідаємо, як долучитися