Як домашній кіт і добра дружина довели господаря дому до госпіталізації з відстрочкою

Як домашній кіт і добра дружина довели господаря дому до госпіталізації з відстрочкою
  • Цю історію нам розповів мешканець нашого міста В'ячеслав. Зустрілися з ним у травматологічному відділенні ЦРЛ. Чоловік розповів, що на вид хворобливий домашній кіт прийшов звідкись і на добу улігся спати. Прокинувшись, він в статусі домашнього любимця попросив чогось смачненького та біда, що прийшов він з нічних мандрів з реп'яхом на хвості і з того реп'яха все й почалося.

До вашої уваги розповідь нашого земляка. —Давно, то було. Може, років 6, може, трохи менше. До нас з дружиною прибилося чорне кошеня. Жартома назвали чорномирдіним та так він чорномирдіним залишився. Коли на Україну вдерся ворог повномасштабно господарі вирішили, що нічого не повинно бути, що нагадувало б росію і скоротили кличку кота. Не дуже влучно вийшло продовжує свою розповідь В'ячеслав та головне, що тепер з росією нічого спільного і став  черномирдін «мидею».

Минулої суботи прийшов «мидя» з своїх мандрів додому у хворобливому стані. Вузькі очі, відвисла щелепа, з якої виднілося, якщо не половина, то десь третина язика, а живіт у два рази більший звичного і улігся спати. Спав рівно добу, а коли прокинувся,то господарі помітили реп'ях на його хвості. Першою кинулась рятувати  кота від пеп'яха дружина В'ячеслава тільки зробила це жінка не зовсім уміло, бо вийшло, що з реп'яхом вона тягнула за хвоста й кіта. Завжди ласкава тварина не повірила, що йому хочуть зробити краще. Тоді жінка взяла кота на руки і принесла його, щоб чоловік потримав кота на колінах. Коли опускала кота на коліна чоловіка кіт випущеними кігтями задніх лап пройшовся по животі голови сімейства, зробивши на ньому подряпини. Реп'ях дружина забрала і погладила кота за розуміння, аж тоді він замуркотів.

До вечора «мидя» ще двічі просив їсти, але підійшла йому в той день тільки смажена риба. Вечором з тими усіма симптомами кіт попросився на двір і зник більш, як на добу.

В середу В'ячеслав звернувся до свого сімейного лікаря і та порадила звернутися в лікарню та виписала направлення до травматолога.

За словами В'ячеслава лікар травматолог приймав пацієнтів до 12 години. У 11.58 він вийшов з кабінету і побачив, що крім жертви кота ще був один чоловік і до В'ячеслава сказав заходьте. Тобто лікар виявився людиною високого рівня професійної відповідальності та людяності. Такий вчинок свідчить про те, що здоров'я та потреби людей для фахівця важливіші за формальний графік.

Вислухавши розповідь пацієнта про кота лікар сказав—З того, що я почув не схоже, що кіт має ознаки сказу. Думаю, що день, два треба почекати може, кіт таки прийде. А от ін'єкцію від столбняка треба робити сьогодні. Ще лікар трохи подумав і зателефонував своєму колезі на стаціонарі. Порадившись з ним прийняли рішення, щоб не гаяти час треба зробити першу дозу.

Про «40 уколів в живіт» зараз не йдеться. Зазвичай графік вакцинації складається з 5 щеплень:  0-й день (день звернення до лікаря), а потім у третій, сьомий, чотирнадцятий і двадцять восьмий дні. 

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу, подряпин твариною чи ослинення.

В приймальному відділенні жертві кота завели картку хворого (не хворого) і направили на стаціонар.  

В ординаторській з розповіді В'ячеслава діяли по протоколу. Зробили першу ін'єкцію першої дози і через 5 хвилин мали робити другу у те саме плече. І в цьому інтервалі між, ін'єкціями задзвонив дзвінок пацієнта. З іншої точки мобільного зв'язку чулося—Славік, кіт прийшов з повністю розкритими очима, меншим животом і з хвованим язиком. Тільки коли побачив мене підняв такий нявкіт, що, наче тиждень не їв повідомила про стан кота дружина В'ячеслава.

Медсестра чула розмову пацієнта з дружиною і доповіла лікарю травматології, що кіт знайшовся. Лікар каже, коли кіт знайшовся комплекс медичних заходів треба відміняти. 

Виявилось, що відмінити процедуру та не так то просто. Коли це вже не повна доза, а тільки 2 третини денної норми. Оприходувати препарат не можна тому, що доза не в повному обсязі і утилізувати не можна тому, що препарат аж надто дорогий і державний. Вирішили, що процедуру одноразової дози треба завершити і ввести пацієнту денну дозу. І ще треба було 7 днів спостерігати за котом. За гірше навіть, думати не хочеться тому, що хворобливий стан кота стався з якоїсь іншої причини і вже умовно минув.

В'ячеслав цю історію назвав справжнім анекдотом, але вирішив поділитися з земляками своїми враженнями. —Бачили, що кіт виглядає хворобливим і з переповненим животом. Навіщо його потрібно було брати за живіт і садити мені на коліна. Коти здатні приховати біль. Його десь боліло, а те, що він розпустив від болю свої кігті, то вже природній рефлекс тварини. Порушили спокій кота, а він, мабуть, від болю захищався. В'ячеслав вважає, що реп'ях з хвоста можна було забрати у більш спокійній для тварини ситуації. 

Ще В'ячеслав приємно вражений відношенням до своєї особи всього медичного персоналу лікарні. А це так важливо, коли пацієнт бачить і відчуває, що йому хочуть по люцьки допомогти. Історія з котом, з одного боку, смішна і мало заслуговує на увагу. А з, іншого боку вона повчальна для людей, у кого є домашні улюбленці. Та й людина має нехай не 14 днів, як радять спеціалісти, а тиждень. Це не зіб'є з толку лікарів і є ще час, щоб вчасно звернутися про допомогу. Ясна річ, що чим раніше це зробити тим краще. Укус чи подряпини треба промити водою з господарським милом і потім рану обробити антисебтиком. На процедуру промити рану чи подряпини з господарським милом спеціалісти відводять тільки до 10 хвилин, якщо рана не глибока це половина успіху, але без допомоги медиків все одно не обійтись. Краще перестрахуватися, ніж наражати себе на смертельну небезпеку. 

  

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.

keyboard_arrow_up