«Він мене витягнув з того світу»

• Козятинчанка Наталія перенесла рак, а нещодавно у неї погіршився стан здоров’я.
• Не могла нічого їсти і весь час блювала.
• Каже, козятинські медики врятували її, бо була на грані життя і смерті

Цю історію нам розповіла козятинчанка Наталія. На прохання жінки ми не публікуємо її прізвище. Вона перенесла страшне захворювання — рік боролася з раком. Через це схудла і з’явилася грижа. Після лікування організм ослаб, постійно ставало зле, тому практично регулярно доводилося викликати швидку. Медики кололи знеболюючі, Наталія носила бандаж і так тривало останні п’ять місяців. Їздила на консультацію до хірурга в інше місто, але почула, що операцію робити не можна, тому що показники не дозволяють: кардіограма погана, на додачу ще й діабет другого типу.

— Мені підказали, що у нас в Козятині є лікар Володимир Шавлюк, але мені таку нісенітницю сказали, що до нього записуються за місяць, що до нього черга і я все відкладала консультацію, тому що для мене пріоритетом була моя робота, — розповідає Наталія.

А потім сталося те, що змусило відкласти улюблену роботу на другий план. У Наталії різко погіршився стан здоров’я, вона весь час блювала, через що не могла не те що їсти, а навіть випити води. Звернулася до знайомої, яка за фахом медсестра. Та сказала, що це, найімовірніше, передозування медпрепаратами, тому пішла інтоксикація. Почала ставити крапельниці, але ставало дедалі гірше. Тоді Наталія зателефонувала до сімейного лікаря. Лікар сказав, що треба терміново до хірурга і дав направлення, але Наталія була настільки знесилена, що не могла дістатися до лікарні самотужки. Допомогла знайома по роботі і завезла жінку в ЦРЛ.

— Мене направили одразу у відділення, — розповідає Наталія. — Дуже швидко мене прийняли. Возили на візочку, як маленьку дитину. Прийшов Володимир Шавлюк, одразу відправив мене на УЗД. Мені взяли аналізи. Я була в такому стані, що взагалі не розуміла, що зі мною відбувається. Коли Шавлюк подивився результати аналізів та УЗД і сказав, що мені потрібно терміново до реанімації, мене одразу почали капати. Він мені так і сказав: «Або ми робимо операцію і далі живемо, або ми просто помираємо». А я одна тут. Він мене витягнув з того світу.

Спочатку Наталію капали, потім жінка потрапила на операційний стіл. Коли прийшла до тями після операції, її перевели у загальну палату. Каже, була вражена ставленням усіх працівників лікарні. Жодного кривого слова. Вони уважно слухали, ввічливо спілкувалися. Наталія каже, до цього лікувалася у дороговартісний клініці, але навіть там такого не було.

— Володимир Шавлюк зв’язався з моїм сином, він із ним спілкувався, — продовжує козятинчанка. — Я такої чуйної людини із таким рівнем професіоналізму не бачила. Після реанімації він сидів біля мене, мені через кожні п’ять хвилин міряли тиск. Я була вражена тим, як вони ставляться до людей і вражена тим, яка у них важка праця. Коли я на другий день очуняла, побачила, як вони до людей підходять: жодного хамського слова, а там різні люди лежать у лікарні. Санітарки все роблять швидко, все дуже охайно. 

Наталія каже, навіть не уявляє, наскільки важко було медикам її оперувати, адже підтримувати життєві показники в межах норми у тій ситуації, що була в жінки, було доволі складно. Козятинчанку підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Потім терапевт приписав інгаляції, щоб було легше дихати. А ще Наталію вразило, що лікар-хірург навіть у вихідний день прийшов її оглянути і проконтролювати стан здоров’я.

— Треба, щоб наша міська рада, наші депутати звернули увагу на працівників лікарні, — каже Наталія. — Тому що ми всі смертні і не важливо — бідна ти людина, чи багата. Працівникам лікарні потрібно дотації давати. Тому що мені вони розказували, що їм і зарплату врізали, і не виплачують вчасно. У цих людей дуже важка робота. Вони розповідали, коли був коронавірус, ще не було опалення і вони кожній людині наливали гарячу воду, ставили пляшечку, щоб пацієнт не замерзав. Усі вони привітні, усі посміхаються. Я не побачила жодної ані медсестрички, ані санітарочки грубої. Дуже важливо, щоб наша міська рада звернула увагу і створила їм нормальні умови, щоб вони знали, що вони достойні і отримують достойну заробітну плату, тому що від них залежить життя людей.

Слова подяки

— Від щирого серця хочу подякувати медсестрам Тетяні Дмитренко, Тетяні Огірчук, Тетяні Росієнко, Людмилі Семчук, Зої Полодуріній, Валентині Яричевській, Олені Волинець, Мирославі Петренко. Це бригада, яка мене рятувала. Дякую молодшим сестрам Марії Швець, Тетяні Лупанецько, Ірині Ревіній, Людмилі Іщук, Валентині Кубанецькій. Дякую заввідділення хірургії Володимиру Шавлюку, який мене оперував. Він тепер для мене хрещений батько. Дякую лікарю-хірургу Юрію Ляшенку, який був асистентом на операції та лікарю-інтерну Юрію Саленюку, операційним сестрам Юлії Козаченко та Олені Олексюк. Дякую працівникам хірургічного відділення Царьовій, Бомарову, Поліщук, Копинайло, Шевчук, лікарю Білокуру, анестезіологу Дудник, медсестрам Безбородько, Логуненко, Гроголь. Дякую працівникам реанімаційного відділення: лікарю Марковській, анестезіологу Анісімовій, медсестрам Форманчук і Живчик, молодшій медичній сестрі Лисюк. Дякую працівникам відділення інтенсивної терапії: лікарю Машевській, лікарю Присяжнюк, старшій медсестрі Ніколенко. Цілую ваші ручки.

Читайте також:

Як продають в аптеках ліки після 3-го квітня і що кажуть козятинчани

Скільки коштує пройти комісію в лікарні

Як отримати ліки за електронним рецептом? Інфографіка

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.