Туберкульоз наступає по всіх фронтах

Туберкульоз наступає по всіх фронтах
  • Коли ми готувався матеріал по стану води в криницях на території колишнього Козятинського району, завідувач центру виявлення та профілактики хвороб обмовився, що вода не таке страшне лихо, як поширення туберкульозу в Україні.
  • Ми домовилися з Леонідом Ящуком про коментар з цієї проблеми

— Леоніде Олександровичу, яка у нас ситуація з поширенням туберкульозу?

— Україна по рівню захворюваності на туберкульоз посідає 4 місце в світі і на вимогу Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я в цьому місяці Верховна Рада спромоглася прийняти Закон України №9147, який визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів влади спрямовані на подолання туберкульозу.

В цілому по Україні, Вінницькій області та громадах бувшого Козятинського району спостерігається зростання захворюваності населення на туберкульоз. Якщо в минулому році зростання захворюваності в порівнянні з 2022 роком в наших громадах було на 90%, то за І півріччя поточного року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається зростання в 2,2 рази.

Відео дня

Хвилює зростання захворюваності серед дітей України в 1,6 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На протязі першого півріччя поточного року на території громад бувшого Козятинського району активними формами туберкульозу захворіло 18 осіб із них одна дитина. Туберкульозом легень захворіло 16 осіб, із бактеріовиділенням палички Коха- 14 осіб. Всього на обліку хворих на туберкульоз — 36 осіб, померло — 2 особи.

— А в чому причина такого зростання туберкульозу в Україні?

—Зростання захворюваності на туберкульоз пояснюється багатьма факторами: зниженням рівня життя населення, погіршення соціального захисту малозабезпечених категорій населення, військові дії на території держави та міграція населення, непродумані медичні реформи, руйнування фтизіатричної, педіатричної медицини та ліквідація вертикалі санепідслужби і зниження якості епідеміологічного супроводу хворих. Лікування хворих в стаціонарах вважається необов’язковим і перевага надається лікуванню вдома. Біля 65% хворих має лікуватись у сімейного лікаря, а кількість фтизіатрів щорічно зменшується та враховуючи що біля 25% хворих має хіміорезистентну туберкульозну паличку не чутливу до ліків, та наявність хворих з ослабленою імунною системою (ВІЛ-інфіковані, хворі на СНІД та інші категорії) вести мову про подолання туберкульозу тільки раннім виявленням та лікуванням не має сенсу.

Позитивом можна назвати нашу опорну лікарню, збереження там посади фтизіатра.

Потрібно думати за ізоляцію джерел інфекції, переривання шляхів передачі інфекції, знезараження мокротиння, профілактична дезінфекція, дотримання хворими протиепідемічного режиму, забезпечення їх житлом, окрема кімната для проживання хворого.

Враховуючи резистентно стійкі форми туберкульозної палички, імунодефіцитні стани потрібно вирішувати питання лікування таких хворих санаторно, тобто відновлювати мережу ліквідованих протитуберкульозних санаторіїв для дорослих та дітей. Сьогодні вважається, що патронаж туберкульозних хворих має здійснювати сімейний лікар, однак дефіцит сімейних лікарів, та висока напруженість праці не дозволяє їм ефективно це робити.

— В чому на вашу думку була основна помилка?

— Необдумана ліквідація патронажних медсестер, які вели супровід туберкульозних хворих теж сприяло зростанню захворюваності на туберкульоз. Відсутність нових ліків для лікування цієї важкої хвороби, також не вселяє оптимізм, щодо подолання епідемії.

У 1944 році наш земляк Ваксман винайшов стрептоміцин, в 1967 році створили Рифампіцин, трохи пізніше Етамбутол. За півстоліття нових препаратів не відкрито.

Недостатнє фінансування медицини та переривання курсу лікування із-за відсутності медикаментів привело до стійкості туберкульозної палички до цих препаратів. Внаслідок чого хворі не піддаються лікуванню. Система санаторного оздоровлення таких хворих ліквідована, санаторії приватизовані та перепрофільовані власниками на більш дохідні напрямки.

—А закон № 9147, який прийняла Верховна рада, може щось змінити?

— Чи покращить ситуацію новий Закон №9147 в умовах війни, соціальних негараздів і достатнього кадрового забезпечення покаже час, однак уже можна зробити висновок про те, що перш ніж впроваджувати європейські нормативи, Закони, а також американську модель громадського здоров’я, потрібно спочатку підняти рівень життя, матеріального забезпечення, соціальні стандарти хоча би приблизно до Європейських та американських. Органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити соціальний, медичний супровід кожного хворого на туберкульоз, сприяти їх санаторному та профілактичному лікуванню, —  сказав на завершення нашої розмови завідувач центру виявлення та профілактики хвороб Леонід Ящук

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up