Лиси, собаки і... кроти. Хто кусав козятинчан за останні п'ять років?

• Надали статистику покусаних тваринами мешканців Козятинщини.
• За останніх п’ять років їх кількість потроху зростає.
• Кусають і заражають сказом не лише собаки, лиси та коти, а й білки, їжаки, нутрії, кролі та навіть… кроти.
• Що варто знати про сказ, аби захистити себе та уникнути важких наслідків — читайте поради лікаря з загальної гігієни

У Козятинському відокремленому структурному підрозділі Вінницького обласного центру контролю і профілактики хвороб повідомили статистику покусаних тваринами козятинчан. А також розповіли, що варто знати про цю небезпечну інфекцію. 

Щорічно в населених пунктах територіальних громад, місті реєструється значна кількість покусаних. Так, за останніх п’ять років (2019-2023) та за два з половиною місяці цього року за антирабічною допомогою звернулося 763 козятинчанина. У пункті щеплень Козятинської ЦРЛ проти сказу вакцинували 318 осіб, в тому числі вже цьогоріч таких 14.  

За інформацією лікаря з загальної гігієни Надї Глядченко, за ці п’ять років кількість укушених осіб потроху зростає. До прикладу, у 2019 році їх було 110, в минулому — 147 і в поточному вже 24. Хто найбiльше кусає? Тут лідирують собаки, як безпритульні, так і домашні. Є окрема інформація по укусам бродячих псів. У 2019 році таких випадків було 98, а от у 2023 — вже 132. Кусають козятинчан і коти. Найбільшу кількість укусів зафіксували у 2020 році — 34. В цьому році вже є 7. Щодо лисів, то тут, на диво, випадків небагато — три у 2019 році, чотири у 2020, далі два роки без укусів і в минулому — один. Та, виявляється варто остерігатись не лише скажених собак, лисів та котів. Цю небезпечну хворобу розносять сільськогосподарські тварини, гризуни, кажани, білки, нутрії кролики та, навіть, кроти і їжаки. У наших громадах є і такі випадки, на щастя вони одиничні.

Що треба знати про сказ

— Джерелом збудника інфекції є дикі тварини, вони ж являються і резервуаром збереження вірусу в природі: лисиці, вовки, борсуки, єноти, куниці, тхори, кажани та інші, — розповідає Надія Глядченко. — Сказ можуть передавати і хворі домашні тварини: коні, ВРХ, коти, собаки в т. ч. бродячі. Виділення вірусу зі слиною починається у тварин за кілька днів до розвитку клінічних ознак хвороби і триває протягом усього захворювання. Хворі на сказ тварини втрачають почуття страху, забігають в населені пункти, кусаючи та заражаючи свійських тварин.

В початковій стадії хвороби (1-2 доба) у тварин змінюється поведінка: з’являється тривога, занепокоєність, лякливість. Згодом з’являється збудження, агресія, бажання кусати все, що трапляється на шляху, ковтати неїстівні предмети. Їжа, яку тварина ковтає, немовби застряє в горлі, складається враження, що вона вдавилася.

Відчуваючи спрагу, тварина не може ковтати воду. Через 4-5 днів з’являються паралічі, квола хода, з рота тече слина, звисають вуха та хвіст, голос стає хрипким або беззвучним. Тварина помирає не пізніше 7 доби від початку захворювання. Хвороба може протікати в так званій «тихій» формі, коли стадія збудження відсутня і хвороба стає помітною лише при появі паралічів.

У сільськогосподарських тварин хвороба іноді проходить атипово, спостерігається тільки здуття кишечника. Інфекція потрапляє до організму людини зі слиною хворої тварини при укусі або ослиненні шкірного покрову, при наявності мікро- та макротравм, при зніманні шкіри з хворих на сказ тварин (лисів, тхорів і ін.), а також при контакті з будь-яким предметом чи одягом забрудненим слиною хворої тварини.

— Інкубаційний період при захворюваності на сказ в людини коливається від 14 днів до 6-12 місяців, в залежності від місця укусу (обличчя, голови, пальців рук), — продовжує Надія. — Спочатку захворювання проявляється у вигляді тупого болю в ділянці укусу. Рубець на місці укусу припухає, червоніє, свербить. Шкіра біля рубця стає чутливою. Хворі впадають в стан депресії – з'являється нудьга, сон з кошмарами, хворі безцільно блукають. На другій стадії хвороби у хворого підвищується температура, з'являється гідрофобія, яка проявляється у вигляді паралічів при спробі напитися води. Виникає аерофобія — при русі повітря виникає спазм ковтальних і дихальних м’язів, ковтання затруднюється, з'являється слинотеча. В подальшому збудженість посилюється — хворі кидаються по кімнаті, хапаючи усе, що попадає під руки. На обличчі вираз жаху, виникають зорові і слухові галюцинації, хворі стають агресивними, рвуть на собі одяг. Збудження триває не більше 2-3 діб. Під час одного з таких приступів може настати смертельна асфіксія. Смерть наступає нерідко при цілковитому збереженні свідомості до останніх хвилин життя. 

Щоб не заразитися сказом слід виконувати такі правила:

• Утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
• Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження. Оскільки за тваринами необхідно встановити ветеринарний нагляд протягом 10 днів;
• Укушені рани, подряпини, ослинення потрібно негайно ретельно промити під проточною водою з господарчим милом, обробити краї пошкоджень йодом, накласти антисептичну пов’язку, не припиняти кровотечу та звернутися до пункту надання антирабічної допомоги;
• Щорічно щеплювати домашніх та сторожових собак, котів ;
• В разі укусу, контакту з хворою твариною якомога швидше звернутись до медичної установи для вирішення питання вакцинації;
• Виконувати правила утримання домашніх тварин та нормального поводження з ними;
• Не знімати шкіру з трупів диких тварин (лисиці, куниці, тхори та ін.), при їх виявлені;
• Облаштовувати майданчики та зони для вигулу домашніх собак;
• Організовувати притулки для бродячих тварин.

Читайте:

 

На Вінниччині цьогоріч уже підтвердили 11 випадків сказу у тварин

Чим хворіли і від чого вакцинувалися у минулому році наші земляки

 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.