Заповіт — не вирок: хто з родичів отримає спадщину всупереч волі померлого

• Навіть детально прописаний заповіт не завжди означає, що майно після смерті дістанеться лише тим, кого обрав власник. Українське законодавство має правило, яке може змінити останню волю спадкодавця — і про нього варто знати заздалегідь.

В Україні право власника розпоряджатися своїм майном після смерті через заповіт має певні законодавчі обмеження. Як нагадують у Міністерстві юстиції, закон захищає найбільш вразливих членів родини, гарантуючи їм обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту офіційного розпорядження померлого. Ця норма Цивільного кодексу України спрямована на матеріальну підтримку тих, хто через вік або стан здоров’я не може самостійно себе забезпечити.

До переліку спадкоємців, яких неможливо повністю усунути від отримання майна, входять малолітні та неповнолітні діти, а також повнолітні, але непрацездатні нащадки померлого. Аналогічне право мають непрацездатні вдови чи вдівці та батьки. Кожен із них має право на половину тієї частки, яку б вони отримали за законом у разі відсутності заповіту. Важливо знати, що усиновлені діти мають такі самі права, як і рідні, оскільки після завершення процедури усиновлення вони юридично прирівнюються до біологічних родичів.

Розрахунок обов’язкової частки охоплює не лише нерухомість, а й вартість предметів домашнього вжитку, грошові вклади в банках та будь-які інші майнові права, що належали спадкодавцеві. Проте право на такий спадок не є абсолютним. Суд може зменшити розмір частки, якщо встановить факт тривалих конфліктів або відсутності спілкування між спадкоємцем та померлим. Ба більше, родича можуть повністю позбавити права на майно у разі вчинення ним злочину проти спадкодавця, ухилення від догляду за ним у безпорадному стані або за наявності інших ознак негідної поведінки, визначених законом.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.