Як козятинчани Вербну святкували та розповідали про звички на заході України

З восьмої ранку настоятель храму отець Василь став проводити Божу молитву святкову літургію. По її завершенні прихожани церкви вийшли на подвір’я храму і утворивши собою великий овал, стали чекати освячення вербових гілок. Пройшовши тричі між людей, окропивши їх та вербові гілки свяченою водою, отець Василь попросив віруючих по черзі підійти до нього і він до кожного торкнеться вербовою в знак оздоровлення душі і тіла. А хто згрішив, то верба мала вигнати з душі людини нечисту силу та закликав по дорозі додому з церкви зустрівши знайомих похлистати їх вербовою гілкою примовляючи: « Не я б’ю верба б’є, за тиждень Великдень»

По завершенні служби Божої ми запитали у настоятеля храму про суть свята і чому освячується саме верба. Тільки до нього на освячення верби прийшли запізнившись молоді люди з дитям і ми не хотіли, щоб через нас вони чекали. Допомогли нам віруючі храму, в яких дитинство пройшло на Західній Україні

— Цього дня відбувся вхід Ісуса Христа до Єрусалима, —  каже каже пані Тамара. — Він в’їжджав до міста верхи на віслюку, сигналізуючи людям, що він приїхав до них з миром а люди, вітаючи його, як царя, устеляли йому шлях пальмовими гілками. Саме тому в багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Ми не маємо в Україні пальмового листя, але по весні, коли приходить свято входу Господнього до Єрусалиму у нас так красиво розвиваються пухнасті вербові котики і люди приносять їх до церкви, священик освячує їх кропленням свяченою водою тому й зветься Вербна Неділя. Чому освячують саме вербу? Тому, що її пов’язують з відновленням сил природи після тривалої зими. На Вербну у нас, дорослі за іграшки били дітей, щоб ті гарно росли й не хворіли. При цьому промовляли: «Рости, як верба, будь здоровий, як вода».

Ці гілочки також клали до купелі немовлят для захисту від хвороб і зглазу. З цією ж метою на Вербну неділю господарі обходили худобу та вулики, ляскаючи їх освяченими різками.

Після цього свячену вербу могли садити в городі, на полі, у садку чи десь надворі, щоб вберегти врожай. Часто вербу залишали в хліві, щоб худоба не губилася й не хворіла.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.