«Від вбивчих ракет у Вінниці мене захистив натовп людей, що підхопив з собою»

• Вікторія мабуть не єдина козятинчанка, яка пережила події 14 липня, перебуваючи у Вінниці.
• В шоковому стані вона приїхала додому, але з твердою думкою, що більше ніколи не буде ігнорувати повітряну тривогу.

Минулий четвер у нашої землячки мав бути багатообіцяючим у вирішенні її особистих справ. До Вінниці близько 8-ї ранку її підвіз кум подруги Єлизавети. Додому вона планувала повертатися електричкою після 14-ої години.

Десь близько 10.30 прозвучала сирена повітряної тривоги. Водій маршрутки, в якій їхала наша землячка, зупинився і всі пасажири вийшли на вулицю. Вікторія, як багато інших пасажирів не стали чекати відміни тревоги, адже їй залишилось проїхати до місця пересадки всього одну зупинку.

— Коли я прийшла на площу Перемоги, то там  було дуже багато людей. Найважливішу справу я вже вирішила. Час терпить, щоб проїхати більш комфортно сяду в наступний тролейбус — думала я. Відійшла в тінь від будинку і чекала. Тільки натовп людей, що стояли на зупинках, різко оживився. Я лише потім зрозуміла, що та лавина людей тікала від ракет, що наближалися, — сказала вона

Натовп підхопив Вікторію з собою. За спинами пролунали вибухи.

Вікторія не бачила наслідків запуску ракет. Калібри, які запустили по мирній Вінниці з підводного човна чорноморського флоту, вбили і поранили більше сотні українців, пошкодили близько 50 будинків і спалили більш, як 40 автівок. 

 Не бачила Вікторія водіїв, які згоріли заживо в автівках. Не бачила, як летять з неба шматки бруківки, скла і понівеченого металу. Вона йшла пішки на вокзал та, дочекавшись електрички, приїхала додому. 

— Третій день після вибухів, я не бачила того жахіття, що бачили вінничани і гості Вінниці. Тільки все це чомусь стоїть перед моїми очима, — каже Вікторія і додає: — В тому що у Вінницькій трагедії 24 загиблих — ми трохи винні самі. Три місяці наше ППО ракети рашистів успішно збивало і ми надіялись, що нічого вже не прилетить, ігноруємо сигнали повітряної тривоги. 

На другий день після теракту у Вінниці Вікторія вирішила йти до міської ради і запитати де те безпечне місце в її мікрорайоні, де можна сховатися від ракетних атак ворога. Адже місцева влада відповідальна за стан приміщень, де люди можуть укритися після оголошення повітряної тривоги. Люди мають знати, де перечекати небезпеку.

— Знаєте я приходила до міської ради, але вже нічого не запитувала. Бо побачила, що у них такі самі проблеми, як у багатьох козятинчан. Про що запитувати? Під час повітряної тривоги працівники міської ради не спустилися в укриття, а вийшли її перечекати на вулицю. Наше місто в плані укриттів нічим не відрізняється від інших міст України. 

Читайте також:

У Козятині мінятимуть систему оповіщення

Куди сховатись у Козятині: віртуальна екскурсія місцевими бомбосховищами

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.