Куди сховатись у Козятині: віртуальна екскурсія місцевими бомбосховищами

Олена Удвуд

Чи не на кожному телеканалі розповідають про можливий наступ Російської Федерації.
Маємо надію, що ЗМІ дарма сіють паніку, але береженого Бог береже.
Чи є у вашій багатоповерхівці підвал, де ви зможете сховатися?
Як виглядає бомбосховище зсередини?
Ми проведемо для вас віртуальну екскурсію і покажемо, що там за зачиненими дверима споруди для укриття

Минулого тижня у закладах освіти Козятинської громади проводили навчання з евакуації та укриття. Дітей виводили з приміщення і відводили до захисних споруд. До прикладу, вихованців дитячого садка № 6 евакуювали до підвального приміщення на території закладу, а учнів школи № 2 — до колишнього будинку піонерів, оскільки цокольний поверх є найпростішим укриттям.

У багатьох містах України перевіряють і самі споруди цивільного захисту. Подібні заходи, як і навчальна евакуація, проводяться не вперше, втім раніше мало хто звертав на них увагу. Відповідь на питання «Чому так?» очевидна — вже не один день поспіль українці чують новини про можливу загрозу повномасштабної війни. З екранів телевізорів людям розповідають, як правильно зібрати «тривожний рюкзак», а Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки навіть презентував брошуру «У разі надзвичайної ситуації або війни», де, зокрема, зібрані практичні поради стосовно алгоритму дій у випадку надзвичайних ситуацій. Цитуємо одну з порад, яку ми знайшли у цій брошурі:

«Дізнайтеся, де розташовані сховища та укриття найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте».

Відео дня

Колекція сокир і кирок

Коли ми кажемо про споруди цивільного захисту, більшість із нас одразу уявляє собі бомбосховище — окрему будівлю із земляним насипом зверху. Переважна більшість тих, що розташовані у Козятині, належать залізничним підприємствам. На одному з таких побували журналісти нашого видання.

Подібні бомбосховища — це закриті споруди. Просто зайти всередину і подивитися, що там — не вийде, адже на дверях висить замок. Ключ у чергового, який заступає на зміну. У випадку надзвичайної ситуації чи військових дій, якщо людям треба потрапити в укриття, черговому телефонують і він видає ключі.

Cховище, про яке йтиме мова далі, збудоване ще до Другої світової війни. Воно має два входи, розташовані з протилежних боків.

Перед вхідними дверима ґрати. Відчиняємо їх, спускаємося сходами, що ведуть вниз, і потрапляємо у вузький коридор.

У кінці цього коридору ще одні двері сірого кольору. Це герметичні металеві двері, які призначені саме для бомбосховищ.

Далі ще один невеликий коридор. Тут одразу кидається у вічі цілий арсенал знарядь на випадок пожежі. Лопати, сокири, молотки, кирки висять на стіні. У кутку стоїть вогнегасник.

Проходимо коридор і потрапляємо у саме приміщення для укриття людей. Тут двоярусні дерев’яні лавки, які можна використовувати як ліжка.

Поруч із цією кімнатою — два туалети, обладнані витяжками.

В одній із вбиралень рукомийник.

Який вигляд має штаб

Йдемо далі і потрапляємо до кімнати для укриття № 2. Це — приміщення для штабу бомбосховища. Окрім двоярусних дерев’яних лавок тут ще є сейф і письмовий стіл, на якому стоїть раритетний дисковий телефон чорного кольору. Він забезпечує зв’язок із зовнішнім світом. Під столом ховається його червоний напарник. На випадок, якщо чорний зламається.

Чому саме дисковий телефон, а не на кнопках, запитаєте ви. А все тому, що інша техніка не витримує — дисковий телефонний апарат більш стійкий до середовища із підвищеним рівнем вологості. Що стосується мобільного зв’язку, то він працює, поки не зачинені металеві двері. Втім і за відкритих дверей можливі перебої — укриття, це, звісно, не глибокий погріб, але все одно спускаєшся під землю.

На столі окрім телефону, план приміщення і схеми різних видів комунікацій, якими оснащене укриття. А на одній із верхніх лавок декілька штук сумок-аптечок.

Всередині кожної блокнот, де записують, кому і коли давали ліки, а також набір медикаментів. Щоправда, зараз ними не скористаєшся — усі вони вироблені ще в СРСР, тому їх термін придатності вже давно закінчився.

Кімната з іншим дизайном

Поруч зі штабом ще одне приміщення і призначене воно не для укриття людей. Якщо попередні кімнати мали просто білі стіни, то тут половина стіни покрита фарбою гірчичного кольору. А ще тут ціла купа різних труб жовтого і білого кольору. Це — фільтро-вентиляційна.

Там вмонтований спеціальний агрегат, оснащений фільтропоглиначами. Зовні вони схожі на три великі каструлі, поставлені одна на одну.

За допомогою цієї системи фільтрується повітря. На випадок, якщо немає світла, є електро-ручний вентилятор — крутиш корбу і повітря фільтрується.

Поруч із фільтро-вентиляційною кімнатою розташована повітряна шахта. Вона закривається герметично.

Далі — знову металеві двері, за ними коридор, який веде до гвинтових сходів.

Декілька кроків вгору — і ви виходите на вулицю з іншого боку укриття.

Більше сотні

Бомбосховища — це лише один із підвидів споруд цивільного захисту. До них належать також протирадіаційни укриття, які є негерметичними, найпростіші укриття, до яких належать цокольні та підвальні приміщення адмінбудівель, підприємств, медичних, освітніх і культурних закладів, і підвали багатоповерхових житлових будинків.

За даними з сайту міської ради, фонд захисних споруд цивільного захисту Козятинської територіальної громади налічує 142 об’єкти. Із них 111 розташовані у Козятині, решта — в інших населених пунктах ОТГ. Додамо, що такі бомбосховища, одне з яких ми вам показали, до цього переліку не входять.

Детальніше зупинимося на підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків. Загалом у Козятині є 68 багатоквартирних житлових будинків із підвалами, які можна використовувати для укриття. Адреси цих будинків ми подаємо окремо. А про те, в якому стані підвал вашої багатоповерхівки, ви можете поцікавитися у голови свого ОСББ чи ЖБК або уповноваженого, якщо у вашому будинку управління загальними зборами.