В Іванківцях поставили пам’ятник загиблим воїнам

• Пам’ятник у формі хреста в Іванківцях встановили на честь загиблих воїнів Василя Осіпчука, Сергія Мішина, Василя Пирогова, Артема Москаля, Сергія Бігуна, Сергія Федорука.
• На відкриття пам’ятного знаку зібралися мешканці Іванковецької громади, друзі, родини загиблих воїнів села та Козятинського краю, духовенство ПЦУ та почесна варта від військових.

У вступному слові ведуча назвала імена Героїв, прозвучав Гімн України. Право відкрити пам'ятний знак ведуча надала сину Героя Сергія Федорука Назару.

Маленький Назарчик з допомою військових швидко справився із завданням. Коли всі зацепи були у нього в руках, прапор України, яким був закритий пам’ятний знак, він накинув собі на плечі.

Назар ще стояв у кольорі державного стягу, а ведуча запросила до молитви і освячення пам’ятного знаку священників. Заупокійну Літію за загиблими воїнами провели настоять храму Іоанна Богослова митрофорний протоієрей Василь Влізло та настоятель храму Святого Пророка Іллі Роман Масира. Після молитви за загиблими воїнами, пам’ятний знак покропили свяченою водою.

На мітингу, вшановуючи пам’ять загиблих воїнів, згадали й тих, хто допомагає нашим воїнам бити ворога.

Подяку від родин загиблих воїнів отримав фермер аграрного господарства «Агродім Іва» Віктор Сагайда.

Після закриття мітингу ми поспілкувалися з сестрою Героя Василя Пирогова Ольгою.

 — За чиєю ініціативою і на які кошти був встановлений пам’ятник загиблим воїнам села?

— Ідея моя. Вона була підтримана всіми родинами загиблих воїнів. Склалися грішми і поставали хлопцям пам’ятник.

— Якщо не таємниця, то у скільки обійшовся пам’ятний хрест родинам загиблих?

— Ми заплатили тільки за матеріали. Пам’ятник робив Святослав Фалатюк і він з нас за виконану роботу не взяв ні копійки, за що йому від всіх нас велика подяка. 

Ми плануємо поставити біля храмів пам’ятні знаки всім загиблим воїнам громади. Хотілося б, щоб в такому проєкті брали участь не тільки родини загиблих воїнів, а й міська рада.

— Ви кожного місяця їдете до хлопців на передову. Багато чого бачили, а коли вручали подяку Віктору Сагайді, у вас ледь не з’явилися сльози. Щось трапилось?

‘— То не сльози, то мій стан, коли я перед поїздкою кожного разу звертаюся до нього і він ні разу не відмовив. Я розумію, в яких великих частках Віктор Сагайда допомагає і порою навіть не зручно до нього підходити, та без його допомоги мені не обійтися.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.