Старовинні храми Козятинщини. Частина 1. Глухівці і Махаринці

Старовинні храми Козятинщини. Частина 1. Глухівці і Махаринці
  • У деяких селах нашого району збереглися стародавці церкви, яким вдалося пережити антирелігійну радянську добу.
  • У Глухівцях є храм, під яким в наші часи знайшли склеп із похованнями.
  • А церква у Махаринцях, що збудована ще у XVIII столітті, за легендою поставлена на кам’яний фундамент, що є залишком католицької каплички
     

У смт Глухівці є православна церква Святої мучениці Параскеви. Цій святині більше ста років і вона збереглася до наших часів цілою та неушкодженою.

Як вказано у «Сказаннях про населені пункти Київської губернії» за 1864 рік, ця церква була кам’яною і мала кам’яну дзвіницю. Звели її у 1851 році завдяки священику Павлу Бакалинському. Вона була зарахована до 6 класу.

Відео дня

Фото з сайту mista.ua

Церква мала 65 десятин землі. У той рік у Глухівцях налічувалося 820 православних мешканців.

Карта Шуберта середини XIX століття. Виділене місце - церква Святої Параскеви

Храм розташований у мальовничому місці: він стоїть на пагорбі над ставом.

Чудо у Глухівцях

Цікаво, що п’ять років тому на зрубі дерева, що росте на подвір’ї храму, проявився образ. Цікавинку помітив церковний староста. Він зрубав дерево, яке не давало пофарбувати дзвіницю. Аж раптом озирнувся і побачив щось на пеньку. Одні вгледіли у цьому зображенні Богородицю, комусь здалося, що це образ священика Іоана Дубровського.

Отець Іоан Дубровський був настоятелем церкви святої мучениці Параскеви. Він мав медичну освіту. Тож коли у Глухівцях у 1918 році спалахнула епідемія тифу, священик рятував односельчан від смерті.

Чотири роки тому, коли у храмі робили ремонт, у вівтарі знайшли пляшку із запискою. Її авторство приписують саме отцю Іоану. У посланні з минулого йшлося про освячення престолу церкви і перераховано імена священнослужителів, які до цього долучилися.

Фото з сайту vn.depo.ua

У той же час під підлогою знайшли склеп. Звідти дістали три труни: одну маленьку і дві більші. Є припущення, що у склепі під церквою міг бути похований перший настоятель храму Павло Балаклинський, його дружина та дитина.

Католики їздили до Махнівки

До революції у Глухівцях був і римо-католицький приход. Він налічував 59 осіб у 1864 році. І якщо православ’я сповідували звичайні селяни, то католиками були поміщики. А їх у Глухівцях було не мало — аж 14. Вони володіли більшою частиною земель селища.

Попри те, що римо-католики мешкали у Глухівцях, католицького храму там не було. Принаймні, у     «Словнику географічному Королівства Польського» у розділі про наші Глухівці немає жодного слова про костел. Лише вказано, що була церква і школа.

Очевидно, католики їздили на службу до Махнівки. Там був костел Яна Непомуцького. У метричних книгах цього храму початку XIX століття ми знайшли записи хрещення дітей із Глухівців.

Використали фундамент католицької каплиці

За 25 кілометрів від Глуховець розташоване ще одне давнє село нашого району — Махаринці. У дореволюційну добу воно носило назву «Волоські Махаринці». Тут також збереглася церква з давніх часів. Це православний храм Успіння Пресвятої Богородиці.

Карта Шуберта. Виділене місце - церква Успіння Пресвятої Богородиці

У «Сказаннях про населені пункти Київської губернії» за 1864 рік вказано, що церква зведена у 1723 році. На відміну від храму у Глухівцях, який споруджений з каменю, церква Успіння Пресвятої Богородиці дерев’яна. Але також зарахована до храмів шостого класу.

«Останні кілька разів була відреставрована і піднята на кам’яний фундамент, так само, як і дзвіниця. На візиті зазначено, що тодішній Махаринецький священик Іоакім Гераскевич був посвячений у 1722 році Волоським митрополитом Митрофаном Коринеським, а підпорядкувався уніатському митрополиту лише у 1727 році», — йдеться у старовинному джерелі. Зазначимо, що значення слова «візита» ми не знайшли. Імовірно це або пам’ятна табличка, або якийсь документ.

Фото з сайту esu.com.ua

У 1864 році у Махаринцях було 992 православних мешканці і лише 30 римо-католиків. Тому зрозуміло, чому у селі звели православний храм, а не костел.

Згадка про церкву Успіння Пресвятої Богородиці є навіть у метричних книгах Київської Консисторії, що датовані 1840–45 роками.

Є цікава історія, пов’язана з кам’яним фундаментом, на який підняли церкву під час однієї з реставрацій. Подейкують, ніби цей фундамент — залишок від костела, що був зруйнований у 1872 році.

На підтвердження цієї історії може слугувати інформація з «Географічного словника Королівства Польського». Там вказано, що колись у Махаринцях був не костел, а лиш католицька каплиця. Вона належала до Білилівської парафії.

Сьогодні храм Успіння Пресвятої Богородиці входить до помісної церкви.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (1)
  • Володимир Баштовий

    Цікаво дізнаватисьпро історію свого козятинського району, про історію побудування існуючих церков, тим більше, що добре знаю всі села району,  не одноразово бував там.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up