Що криється за дверима зачиненого басейну в Козятині?

• Нашим журналістам вдалося потрапити всередину басейну «Дельфін».
• Декорації для фільму жахів побачили ми: басейн, до якого ще три роки тому ходили плавати козятинчани, без перебільшення перетворився на пологове-кладовище голубів.
• Проведемо для вас віртуальну екскурсію цими кімнатами страху і не лише розкажемо, а й покажемо, як це все виглядає

Басейн «Дельфін» не сходить з вуст козятинчан. Він був одним із кращих басейнів Вінницької області, та вже майже два роки стоїть пусткою — у січні 2023 року його закрили на замок. Нині «Дельфін», який свого часу приймав обласні змагання, занедбаний. Громаду неприємно шокували кадри, які показали під час засідання 52 позачергової сесії. Неприємні враження залишилися і у нас після того, як ми відвідали басейн. Забігаючи наперед, скажемо, що після тих відвідин журналістам нашого видання довелося дезінфікувати взуття. І те, що ми побачили за зачиненими дверима, нас вразило.

Після засідання 53 позачергової сесії, яка відбулася у середу, 30 жовтня, депутатська комісія у складі Олександра Пузиря (фракція «Слуга народу»), Олексія Каратєєва («Партія Вінничан») та Володимира Макогона («Батьківщина») вирушила до басейну, щоб оглянути приміщення. Долучилися і ми.

Начальник управління житлово-комунального господарства Іван Вовкодав відчиняє двері. У фойє під батарею складені в пакеті для сміття труби. Шкіряне крісло виглядає так, наче на ньому гарцювали в чоботах з брудною підошвою. На підвіконні баночки, схожі на ємності з-під фізрозчину, який використовують, щоб робити крапельниці. В акваріумі жодних слідів життя. Довкола купа пилу. На стіні дошка, на якій маркером писали температуру повітря у приміщенні і води в басейні. Останні записи на ній робили у 2021 році.

— Ого! — не стримує емоцій Олександр Пузир

— Це ще не ого, — каже на це Іван Вовкодав.

Начальник управління ЖКГ має рацію — це тільки квіточки. Ягідки, та ще й зовсім не пахнючі, чекали нас далі. Але про все по-порядку. 

Спускаємося разом із депутатами та начальником управління житлово-комунального господарства вниз, у приміщення під чашою басейну. Тут темно — світло відімкнене, тому доводиться підсвічувати ліхтариками на телефонах. Депутати та Іван Вовкодав спершу оглядають котли.

— Їх уже треба чистити, — констатує Вовкодав, зазирнувши всередину одного з котлів.

Усе обладнання на місці, втім у приміщення, схоже, намагалися проникнути: у залізних дверях, що за котлами, відігнута частина, яка прикриває замок. Хтось добряче попітнів, щоб так погнути залізо.

Чаша на перший погляд ціла.

— Там вода наверху набрана і це частково рятує басейн, — каже Олександр Пузир. — Шви не порозсихалися, немає протікань. Якби вода була спущена і набрали воду по новому, ми б уже стояли в калюжі води. Звісно, воду треба було підтримувати в чистому вигляді, якийсь коагулянт кидати, хлор. 

Приходять начальник управління освіти та спорту Інна Мадей та заступник Людмила Кондратюк. Разом із комісією піднімаємося вище, до спортзалу. На сходах сила-силенна пташиного посліду. А ще шкаралупа від голубиних яєць. Певно, тут з’явилося на світ пташеня. Заходимо в приміщення, де не менш брудно, ніж на сходах. Велике дзеркало зняте зі стіни і стоїть на підлозі. У витяжному отворі дуже багато пташиного посліду. Його там було стільки, що нечистоти почали стікати по стіні і капати на підлогу, яка за разом ще й встелена шкаралупами від пташиних яєць. Схоже, тут вилупилося пташенят ще більше, ніж на сходовому майданчику. Про те, що тут колись була спортивна зала, нагадує тільки малюнок на колоні — силует дівчини, яка тримає гантелі.

Виходимо на сходи і рухаємося до третього поверху. На сходовому майданчику друзки скла. Хтось розбив шибку. Можливо, це була одна з лазівок, за допомогою якої пернаті потрапляли всередину приміщення. Один із них, мабуть, хотів вилетіти на вулицю, але не вписався у вибиту шибку і розбився — на сходах спочиває мертва птаха. Забігаючи наперед, скажемо, що це не єдиний голубиний труп, який ми побачили в будівлі басейну.

Прямуємо до ще одного приміщення. Тут валяються гофротруби. Їх так припорошило пилом, що вони вже набули кольору землі. Посеред кімнати два повні по вінця величезні пакети зі сміттям, які хтось забув винести. А вся підлога рясно встелена друзками. Наче це не одне з приміщень басейну, а майстерня тесляра.

Спускаємося знов донизу, щоб пройти до чаші, тому що вийти з того боку приміщення, де ми перебуваємо, неможливо — двері зачинені на ключ, якого ні в кого немає. Декілька хвилин і ми знову під чашею басейну, там, де стоять котли. Начальник управління освіти та спорту Інна Мадей і заступник Людмила Кондратюк також звертають увагу на те, що хтось намагався розкрити замок залізних дверей.

— У сусідній кімнаті мусили забити вікна, видно хтось чи залазив, чи хотів залізти до приміщення, — каже Мадей.

Людмила Кондратюк підходить до чаші і показує гірку білого нальоту. Він виник через те, що десь просочилася вода.

— Це було з самого початку, — каже Кондратюк. — Можливо, це тріщина в чаші.

— Це не труба тече, — констатує Олександр Пузир. — Це щось інше. Воно аж зверху січеться і по стіні стікає.

— Цей наліт — це не те, що вода накапує, це зсередини нарощується, — продовжує Людмила Кондратюк.

— Тут біологію можна вивчати, — включається в розмову Іван Вовкодав.

Штукатурка, якою покритий низ чаші, обсипається — без зайвих зусиль Людмила Кондратюк знімає її пальцями.

— Ось опора, яка теж в аварійному стані, — показує Кондратюк тріщини на опорі. — І ось також. А це і є сама чаша.

— Навантаження не витримує натягнуте залізо, — погоджується Пузир, подивившись на поздовжню балку, яка також трохи тріснула.

Підіймаємося на гору, в те місце, куди ще три роки тому ходили козятинчани плавати. Двері відчиняються. Перше, що кидається в очі — це навіть не те, що ми бачимо, а те, що чуємо нюхом. Запах неймовірно бридкий. Так, наче ми потрапили у велетенський щільно закритий курник без доступу повітря, посеред якого корито води, змішаної з послідом і ця вода постійно випаровується.

Під ногами хрускіт. Неприємно це писати, але те, що хрустіло під ногами у нас і членів комісії — це сухий пташиний послід. Його там так багато, що в деяких місцях навіть не видно, якого кольору була плитка на підлозі. На додачу до посліду валяються шматки пінопласту. І дуже-дуже-дуже багато тіл мертвих птахів.

Живі пернаті літають туди-сюди попід самою стелею. Чутно вуркіт голубів, дуже голосно. Вагонка на стелі тримається, як то кажуть, на чесному слові. Ще трішки і вона шубовсне прямісінько у воду. У деяких секторах вагонки відпало так багато, що можна роздивитися металеву конструкцію даху.

До речі, про воду. Вниз краще було не дивитися. Бо вода в чаші повна голубиного посліду та трупів птахів. Перегородки, які колись відділяли доріжки для плавання, обірвані теліпаються в чаші басейну. Ще три роки тому тут купалися люди, а тепер — мертві голуби.

— Нова форма життя, — каже Іван Вовкодав.

— Екосистема, — додає Володимир Макогон.

— Мені здається, після цього треба ноги мити, — каже Олександр Пузир.

— Тепер потрібно знайти вихід із цієї ситуації, — констатує Макогон.

— Спускати воду в такому стані не можна, тому що одразу заб’ються труби. Її потрібно викачувати машиною, — каже Пузир. 

Ми провели в приміщенні чаши басейну лише чотири хвилини. Але здалося, що цілу вічність. Дихати було дуже важко.

Виходимо на вулицю. Комісія оглядає бічну стіну басейну. У багатьох секторах повідпадала цегла.

— Мені здається, бічну стінку потрібно повністю розбирати і частково перемуровувати, — висловлює свою думку Олександр Пузир.

Наостанок додамо, що у 2023 році басейн оглядав експерт і вже тоді визнав його аварійним. В експертному висновку вказано, що безпечна експлуатація «Дельфіна» неможлива. Дефектів будівлі нарахували на 13 пунктів. Виявили пошкодження мощення (просідання, тріщини, контрнахили, а з тильного фасаду в декількох сегментах мощення взагалі відсутнє). У деяких місцях зруйнувалася цегляна кладка стін фасадів та карнизів. Є проблеми і з перекриттям: арматура піддалася корозії, захисний шар бетону в залізобетонних захисних плитах відшарувався. Виявлено руйнування вентиляційних коробів та каналів, а також зруйновано димову трубу.

Що буде далі з басейном — покаже час.

 

Читайте також:

«У басейні зараз один господар — голуб»

Необлікованих 390 пляшок олії і 858 банок тушонки виявили в колишній будівлі управління соцполітики

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.