Робили птахів перемоги, надували повітряні кульки і розважалися
-
Цікаво та весело провели у Козятині День захисту дітей.
-
Майстерні під відкритим небом, яскраві фото-зони та конкурси підготували для маленьких козятинчан.
-
А ще показали малюнки юної художниці Анни Голодної
Четвер, 1 червня. У центрі скверу зібралися діти. На імпровізовану сцену виходить ведуча Тетяна Фабіцька.
— Ви готові сьогодні веселитися разом з нами, співати, змагатися, брати участь у конкурсах, танцювати? — запитує ведуча.
— Так, — в один голос відповідають маленькі козятинчани.
— Тепер я впевнена, що ви готові сьогодні гарно відсвяткувати День захисту дітей, ваш день і ми готові починати, — продовжує ведуча. — Скажіть мені, в якій найкращій країні ми з вами живемо?
— Україна, — відповідають діти.
— А тепер щоб мої слова про те, що ви будете співати, не були пустими, давайте разом з вами повторимо «Україна — це ти».
Діти повторюють за ведучою.
— А потім «Україна — це я».
— Україна — це я, — в один голос кажуть діти.
— Чудово, — каже Тетяна Фабіцька. — Тепер наш ансамбль «Позитив» буде співати пісню, а ви як тільки почуєте слово «Україна», одразу співайте спершу «Україна — це ти», потім — «Україна — це я».
Разом із ансамблем «Позитив» діти співають пісню. Коли музика стихає, на імпровізовану сцену повертається ведуча. Вона тримає в руках окуляри, що світяться різнокольоровими вогнями. Тетяна Фабіцька пропонує глядачам зіграти у гру — той, на кого одягнуть окуляри, має сказати привітання із Днем захисту дітей. Юні козятинчани бажали здоров’я, радості, перемоги, мирного неба, щоб воїни поверталися додому живими, щоб всі діти України були щасливі та миру Україні.
— А мені хочеться побажати, щоб нарешті наші побажання миру, побажання того, щоб воїни повернулися додому живими, були не просто побажаннями і мріями, а стали дійсністю, — сказала Тетяна Фабіцька.
Робили поїзд
Під час святкового концерту співали патріотичні пісні й танцювали.
А поки учасники готувалися до виступів, глядачі не нудьгували, а брали участь у цікавих конкурсах. Для першого обрали дванадцять дітей. Вони поділилися на дві команди. Кожній групі дали самокат. Завдання учасників — по черзі проїхатися на самокаті до кінця імпровізованої сцени і назад. Виграє та команда, усі учасники якої впораються із цим завданням найшвидше.
Для другого конкурсу дітей також поділили на дві команди. Учасникам під номером один вручили яскраві торбинки. Їх завдання — підбігти до відеречка, яке стоїть на краю імпровізованої сцени, взяти звідти одну кульку, покласти до торбинки, повернутися до команди і передати торбинку наступному учаснику, який має зробити все те саме. Виграла та команда, яка зібрала усі кульки найшвидше.
На конкурс №3 підготували завдання для справжніх залізничників — діти формували поїзд. Першим учасникам команд вручили мотузки. Вони у поїзді — локомотиви. Решта учасників у ролі вагонів. Завдання «локомотива» — добігти до фішки на краю сцени, повернутися до команди і чіпляти до поїзда по одному «вагону». Чим більше на мотузку чіплялося «вагонів», тим важче, та водночас веселіше було вести «поїзд». Діти насміялися і добряче повеселилися.
Працювали і руками, і головою
Усі, хто долучився до конкурсів, отримали солодкі подарунки — Чупа-Чупси. Але діти не їли цукерки одразу. Вони попрямували до майстерень під відкритим небом, де Анжеліка Іванцова та Світлана Гуменюк допомогли їм створити для цукерки декор із фетру та фоамірану. За декілька хвилин звичайні Чупа-Чупси перетворилися на Веселих каченят та Грайливих метеликів.
Ласувала малеча не лише цукерками, а й імбирним печивом, яке виготовили і прикрасили на кулінарному гуртку Центру дитячої та юнацької творчості. Всього за годину продали понад 60 пряників, а виручені кошти спрямують на допомогу нашим захисникам. Тож гості не лише смакували ласощами, а й наблизили на крок нашу перемогу.
На святі підготували розваги на будь-який смак. Для дітей облаштували фото-зони. На локації поруч малеча розфарбовувала акрилом розмальовки на дерев’яній основі. Навпроти Зоя Кравчук допомагала дітям надувати повітряні кульки. Гості не лише веселилися, а й вправлялися у логіці та стратегії — Олександр Іонов провдив просто неба шахові турніри, до яких долучилися навіть наймолодші.
А ще на святі разом із майстринею Наталією Баштовою та вихованцями гуртка «Відродження традиційних видів українського мистецтва» Віталієм Луцковим і Ангеліною робили птахів перемоги та янголів.
Це — різновиди мотанок, які виготовляються зі звичайної білої тканини, яку прикрашають різнокольоровими стрічками. Долучилися до майстер-класу не лише діти, а й дорослі. Кожен пішов додому із автентичним оберегом.
Дитячі картини із серйозним сенсом
Окрім концертної програми та майстер-класів, для гостей підготували ще один сюрприз — виставку малюнків наймолодшої учасниці заходу, Анни Голодної.
— Вона почала малювати з трьох років, — розповідає Тетяна, мама дівчинки. — Щось змальовувала собі, придумувала. Потім ми переїхали сюди, коли повномасштабна війна почалася, бо ми родом звідси. Дізналися, що тут живе художниця Тетяна Куліш і почали ходити до неї, займатися. Вона показала Ані роботи Марії Приймаченко і так вони її надихнули, що Аня собі придумала і гарбузового вовка, і огіркову лисицю, і криничного ведмедика. Такі в неї з’явилися цікаві ідеї і разом з Тетяною Куліш вони їх втілили в життя. Це її перша персональна виставка.
— Ми почали з акварелі, — розповідає Тетяна Куліш, художниця, наставниця Ані. — На жаль, тут немає першої роботи. Ми з нею просто взяли різні листочки і спробували в дві руки працювати — половинку я, половинку вона. Я подивилася, що дитина може.
Наступною вона намалювала гарбузову родину. Тут є дині, огірочки, бурячок, морквиця. Поки сохла робота, я їй кажу: «Давай я тобі покажу роботи Марії Приймаченко». Я зайшла в інтернет, показала Ані роботи і вона після цього сказала: «Я знаю, що я на наступний раз намалюю — гарбузового вовка». Я поклала їй два гарбузи — круглий і продовгуватий і кажу: «Тепер з двох гарбузів роби гарбузового вовка». Вона з’єднала ці дві фігури і вийшов гарбузовий вовк.
У Анни Голодної чимало оригінальних картин. Це і буряковий черв’як, який складається із різного виду бурячків різної форми й кольору. І ангел, що оберігає Україну. Цей малюнок дівчинка зробила на чорному папері. А ще криничний ведмідь, на якого з відра виливається вода.
— Це натяк на росію, — пояснює Куліш. — Аня каже — якщо країна поводить себе погано, то ми набираємо холодної води і ллємо на неї воду.
Зараз Ані шість і малювання — не єдине її захоплення. До однієї зі своїх картин дівчинка написала вірш. Читати вона взагалі навчилася в чотири роки. А ще має гарний голос і займається вокалом.
— Аня всебічно розвинена маленька особистість, — підсумовує Тетяна Куліш. — У неї є любов до України. Це зовсім нове покоління дітей, яке любить свою країну, вірить в перемогу.
Читайте також:
Як на День захисту дітей вітали студентів козятинського залізничного училища
Дарували подорожниць і патріотичні листівки
День без портфеля в опорному ліцеї
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
