Дарували подорожниць і патріотичні листівки

• До Дня Героя вихованці Центру дитячої та юнацької творчості вирішили привітати наших військових оригінальним способом.
• Дівчата приготували мотанки та патріотичні листівки. І дарували їх захисникам просто у місті

Останні півтора року Центр дитячої та юнацької творчості долучається до волонтерської діяльності. Тож як викладачі, так і діти проводять багато патріотріотичних акцій. Ми вже розповідали, що минулої осені гуртки Центру дитячої та юнацької творчості виготовили для ЗСУ чотири сотні окопних свічок. Взимку цього року діти власноруч зробили ляльки-мотанки, які передали військовим у Бахмут. Неодноразово гуртківці брали участь у ярмарках, де збирали гроші на Збройні сили. А цього разу вирішили приємно здивувати наших військових і привітати їх із Днем Героя.

— Відколи почалася повномасштабна війна, наші гуртки більше спрямовані на патріотичне виховання, — розповідає Ольга Ткачук, керівниця гуртка «Школа лідерів». — Ми намагаємося, щоб це було в пріоритеті. Патріотичне виховання має бути понад усе, тому що діти — це майбутнє нашої країни. Тому велику увагу ми приділяємо усім святам, пов'язаним із військовими та українською мовою. Завжди щось готуємо: чи відеопривітання, чи ролик патріотичного характеру.

Цього разу вирішили не монтувати відео, а зробити військовим невеликий подарунок, який вони могли б забрати із собою. Порадилися і разом вирішили — будуть робити традиційний український оберіг: подорожницю.

— Саме мотанку-подорожницю колись дарували людям, які часто мандрували, — пояснює Ольга Ткачук. — Зазвичай вона була дуже маленька і вільно поміщалася в долоню чи в кишеню мандрівника. 

Подібні мотанки гуртківці вже робили взимку, коли майстриня Олександра Омельчук провела для них майстер-клас. Саме їх діти надіслали бійцям у Бахмут. Що за чим робиться, вихованці «Школи лідерів» вже знали, тож взялися за роботу. Протягом двох тижнів Настя Шевчук, Аня Порван, Дарина Яценко, Аня Гунчак, Аліна Клюцківська, Аня Гуменюк, Аня Салинко та Аліна Білецька робили подорожниць. Аби легше і швидше впоратися, налагодили процес таким чином, що кожен взяв на себе певний етап: хтось наривав тканину, хтось робив тулуб та голову, хтось працював над вбранням. Аби було веселіше, разом співали патріотичні пісні та Гімн України.

Дівчата разом із викладачкою виготовили сорок подорожниць. Щоб оберіг не втратив свою силу, під час роботи не користувалися ані голкою, ані ножицями, навіть цупку тканину рвали руками. Кожна подорожниця тримає у руках торбинку. Вона наповнена житом, освяченим у церкві.

— Раніше до вузлика клали золу для того, щоб мандрівник не забував про рідний дім, — розповідає Ольга Ткачук. — Інколи клали монети, щоб він був багатий, і червону нитку, щоб він повертався додому. А зерно клали для того, щоб був у дорозі не голодний. Червону нитку ми всередину торбинки не клали, але ми червоною ниткою мотали мотанки, щоб наші захисники повернулися додому всі живі-здорові.

Кожну подорожницю поклали у поліетиленовий пакунок. Всередину вклали також патріотичні листівки зі словами вдячності, які писали вихованці гуртка. Залишалося найголовніше — передати мотанки військовим. Усі порадилися і вирішили, що не відправлятимуть бійцям пакунок поштою, як минулого разу, а подарують власноруч, саме на День Героя, який ми святкуємо 23 травня. Але цей день оголосили Днем жалоби, тому що Козятинська громада проводила в останню путь Сергія Фурманчука, бійця, який загинув на війні. Тож спершу вагалися — дарувати подорожниці у вівторок, чи перенести на інший день.

— Ми вирішили не переносити на інший день, — пояснює Ольга Ткачук. — Тому що ми не святкуємо. Навпаки, ми вітаємо Героїв з їхнім святом. Тому що саме в цей день потрібно їх вітати, а не через день чи два.

У вівторок, 23 травня, Аня Порва, Дарина Яценко, Анна Гунчак, Аліна Клюцківська, Аня Гуменюк та Аня Салинко разом із викладачкою Ольгою Ткачук пішли вітати військових. Дівчата дарували захисникам подорожниці просто у місті. Для бійців це стало справжньою несподіванкою.

— Був ефект неочікуваності, — розповідає Ткачук. — Ми підходимо, дівчата кажуть: «Вітаємо вас із Днем Героя». Військові здивовано відповідають: «Дякую». І потім дівчата ще мотанку простягають. Військові такі щасливі були. Вони ніяковіли. І що мене найбільше вразило, кожен спочатку роздивлявся мотанку, а потім рефлекторно клав у нагрудну кишеню. Для них це повідомлення про те, що їх пам’ятають, вони важливі. Ми живемо спокійним життям, але лише завдяки їм, і ми пам’ятаємо про те, що вони роблять для України в теперішній час. Дівчата теж зарядилися позитивною енергетикою. Вони загорілися ще щось робити, тому що вони бачили очі військових, які брали ці мотанки. Це треба було бачити. Жодне фото не передасть цих емоцій.

Читайте також:

«Він їм житєєво необхідний»: в бригаду, де служить козятинчанин, збирають кошти на автомобіль

Діліться щавлем, зеленою цибулею та яйцями: волонтери з Махнівки готують для ЗСУ «зелені» борщі

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.