Нарешті! Козятинські учні після тритижневого січневого локдауну сіли за парти. Що про «дистанційку» в гаджетах кажуть вчителі і учні школи №9, що в селі Козятин? Як вдається підтримувати комфортну температуру у приміщеннях та чого гостро не вистачає у цьому закладі?
Двері шкільного дому нашим журналістам гостинно відчинив директор закладу Олег Заїчко.
— З понеділка, 25 січня, розпочалося навчання в школі, — каже директор Олег Заїчко. — Всі діти з 1 по 11 клас повернулися з дистанційного навчання до очного. Підвіз дітей організований, автобус є. Система налагоджена.
Біля воріт чекав на завершення уроків шкільний автобус. Це згадка школярам і батькам учнів про управління Козятинської районної освіти. Адже з 4-го січня Козятинський загальноосвітній навчально виховний комплекс І-ІІІ ступенів дитячий садок — вже міська школа №9. Вона побудована 1913 року, наразі тут навчається 185 учнів. А ще є Іванковецька філія. Там 61 школяр та 17 дітей у садочку.
При вході школи — місце для чергових з антисептиками та гардеробні. Затишно, тепло, чисто. У класах учні сидять без масок, у коридорі ж їх одягають.
Під час перерви було помітно, як скучили школярі один за одним. Вони спілкувалися, гралися у коридорах. Частина з них вийшли з класів на двір, розділились на декілька невеликих груп і стали грати в сніжки. Грали так, що суперників ні в кого не було. Всі воювали, наче одна команда.
Після перерви ми зайшли до другого класу, щоб розпитати дітей, яке навчання їм до вподоби. Одні казали, що краще вдома, інші — були за школу.
— Після локдауну ми працюємо по програмі. Заскучали і дітки за мною і я за ними, — каже вчителька Наталія Марочкіна. — Все-таки те, що ми спілкуємося віч-на-віч, це зовсім по-іншому.
А ще Наталія Миколаївна розповіла, як вони навчалися онлайн. Працювали в класрумі по розкладу. Тобто, скидали завдання, які учні виконували у відведений термін. А в кого в телефоні програма не підтримувалася, працювали у Вайбері.
Поговорили ми з учнями 9 класу. Старшокласники на боці очного навчання. Кажуть, що в школі можна поспілкуватися з друзями і це великий плюс. Таку позицію підтримала і вчителька, що вела урок, Олена Соболевська.
— Дуже раді і діти, і вчителі, що зустрілися, — сказала Олена Миколаївна. — Ми один одного побачили. В школі веселіше. Під час дистанційного навчання справлялися, спілкувалися якщо не на одній платформі, то в інший спосіб — уроки були в зумі, в телефонному режимі, у Вайбері та в класрумі. Завжди підтримували зв'язок з дітьми.
Тож, як бачимо, шкільне життя, яке відновилося після локдауну, має більше плюсів.
Скрізь, де ми були, температура повітря в межах норми. Ми запитали в Олега Борисовича, як школі вдається при плюсовій температурі на дворі уникнути в класах температури під 25 градусів?
— Все залежить від якості палива, — розповідає директор школи. — В нашій котельні є три види палива. На період морозів в котел закладаються палети. Вони добре нагрівають воду в котлі. А в період похолодання палимо сухими і вологими дровами. Коли на дворі вагомий плюс, в хід йдуть тільки вологі дрова. Тому школярі почувають себе комфортно як у відлигу, так і в морози.
Але є й чимала проблема — відсутність харчування. Наразі вирішується питання «бутербродної форми». Адже, за словами директора школи, ніхто з місцевих підприємців не взявся харчувати школу..
— З першого вересня плануємо запустимо їдальню, — ділиться Олег Борисович. — Для цього ми вже отримали багато чого нового.
На завершення наших шкільних відвідин Олег Заїчко побажання всім 36,6. А також мирного неба і щоб коронавірус оминув всі сім'ї.
Читайте ще:
«Всі хочуть в школу — і діти, і вчителі»: як навчатимуться учні у Козятині після локдауну?
Як розподілили шкільні автобуси по новоствореним ОТГ на Козятинщині
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 45 від 7 листопада 2024
Читати номер
Николай Крента