Почалася наша прогулянка містом з вулиці Грушевського. З тієї частини вулиці, де досі немає твердого покриття і ями на дорозі самотужки латають, чим можуть, мешканці вулиці. Від вулиці Шмідта до провулку Партизанського дорога в поганому стані вже років і років. Мабуть нею не особливо переймаються ще від тої пори, коли вулиця Грушевського називали Карла Лібкнехта.
На провулку Лікарняному дорога також потребує ремонту, а щоб водії колесами не топтали зелену травичку, то люди встановлюють запобіжники, які ми назвали дорожніми відбійниками.
Біля міського суду іномарка на евакуаторі. Це на трасі Шкода Октавія металевий кінь, а після аварії консервна банка
Біля колишнього районного будинку культури працівники міської ради висаджують квіти лілейник. Скільки вміститься на клумбі майбутніх суцвіттів невідомо, але за словами дівчат, які висаджували квіти в упаковках було по 140 екземплярів кожного сорту.
На вулиці Довженка звична картина. Працівники м’ясокомбінату чепурять свою територію. То дерева підчистять, то опале листя згрібають під стовбурі. Цього разу білили паркан.
Білоцерківський міст відкриють для вантажного транспорту у четвер 29 квітня. Проїжджа частина до експлуатації готова, а з пішохідними переходами роботи ще багато. Поки в стояки відбійників дорожники поставили недостаючі болти і встановлюють для пішоходів бордюри.
На трасі трудяться освітяни, ЖКГівці АТОвці міської ради. Навіть один ООСівець зауважив:
— Ми атовці від міської ради. Прибираємо сміття і порослі на трасі. Два дні прибираємо лісосмугу в сторону Вінниці до знаку Козятин потім перейдемо за міст і будемо прибирати лісосмугу в сторону Білої Церкви сказав боєць з пилкою.
В сторону Білої Церкви ми їздили раніше. Роботи й там вистачає і не тільки на землі. Ганчір’ям обвішані, навіть дерева.
Лісосмуга на Білоцерківській трасі — не єдина лісосмуга, яка прибрана в цьому році. Днями була доведена до ладу лісосмуга між залізницею і вулицею Джерельною до вулиці Корольова. Все зібране сміття на суботнику складали в блакитні мішки утворивши ними, наче алею. Такий дизайн сподобався козятинчанам, що вони до загального ландшафту привезли і білі, і чорні мішки домашнього непотребу.
Здалеку ті мішки аж очі вбирають, наче веселка на землі.
Сподобався нам купол на новобудові греко-католиків. На цій позитивній ноті ми й завершили нашу прогулянку.
Міст через залізницю відкрили: як все було?
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 45 від 7 листопада 2024
Читати номер
Микола Співаченко