Подія, на яку так довго чекали телеглядачі, відбулась. Найбільш рейтингові українські телевізійні канали в ніч на 29 січня закодували. Вільний їх перегляд через сателітну антену став неможливий. Великої трагедії для більшості глядачів не відбулося. Про це попереджали декілька разів, переносили режим кодування сигналу, переконували у єдиному правильному рішенні своїх дій, дали можливість заробляти суміжному бізнесу.
Старше покоління пам’ятає, коли в країні було лише два телевізійних канали, третій був лише у Києві та обласних центрах. І всі охочі розширити свій світогляд полювали за далекими телецентрами, будуючи телевізійні антени, аби прийняти слабкий телевізійний сигнал. Інколи цьому сприяли погодні умови. І у періоди високої іонізації повітря з’являлась унікальна можливість на звичайну метрову антену приймати у Козятині телевізійний сигнал сусідньої Румунії, Польщі.
Розвиток технологій, запуск штучних супутників зв’язку, перехід у цифру, розширили можливості отримання інформації. Кожного року кількість каналів зростає у геометричній прогресії. Почалась реальна боротьба за уми та голови глядача. І якщо завдання одних вплинути на наш розум, інших - заробити на цьому кошти.
У кожного з’явився вільний вибір, що обирати, що дивитись. Єдина країна розійшлась по кутках. Прихід нової влади, нової команди спричинив новий перерозподіл сфер впливу у головах та бізнесі. Чотири провідні медіа групи домовились між собою та вирішили продавати свій контент, порахувавши кошти у наших гаманцях та збільшення своїх майбутніх прибутків. Що залишається всім нам? Погодитись або ні.
У кого достатньо коштів, вишикувалися у черги, придбали додаткове обладнання, склали угоду та готові кожного місяця сплачувати абонплату за споживання телепродукту. У кого коштів ледь вистачає на злиденне життя, будуть дивитися те, що залишилось. І третя категорія, що будуть шукати свій спосіб отримання безоплатного доступу до закритих каналів.
Опівночі, 29 січня, 23 комерційних канали закодували. Постраждали в першу чергу малозабезпечені верстви населення та пенсіонери. Тепер перед ними постав «великий» вибір: придбати харчі, купити ліки, оплатити комуналку, відремонтувати одяг, або придбати в гуманітарці, сплатити за зв’язок з рідними, чи сплатити за телебачення.
Вилучити з сімейного бюджету 1500 грн не кожному по кишені. Що робити? Простий та дешевий спосіб – дивитись те, що залишилось, а його на супутниках немало, близько 40 каналів і кожного місяця з’являються нові. Медіамагнати своїм рішенням відлучили значну частину свого глядача. Тепер у боротьбу за вільні голови вступають інші гравці та запропонують свої можливості.
Яким же чином дивитись закриті канали? Під’єднатись до кабельної мережі, якщо ви в зоні доступу, укласти угоду з супутниковим провайдером та сплачувати абонплату, придбати та встановити обладнання для прийому ефірного Т2, придбати смарт приставку та при наявності інтернету обрати програму платного чи безоплатного перегляду телевізійних програм.
Неприємності у майбутньому підстерігають користувачів ефірного Т2. У цьому році спливає 10-річний термін отриманої ліцензії на роботу у цій ніші. Нова влада, розуміючи важливість інформаційного впливу, планує за рік збудувати нову, свою мережу ефірного мовлення, та навряд чи продовжить ліцензію Т2, та змусить купувати нові приймачі та сплачувати щомісячну абонплату. У бізнесі, це звична річ.
А нам обирати: дивитись українське чи споживати російський продукт, якого вистачає на супутнику у відкритому доступі. А росіяни не жалкують коштів на пропаганду і усе з більшим розмахом транслюють свої ток-шоу, у яких кожного дня чмирять нашу Україну. І хто від цього виграє?
Читайте ще по темі:
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 12 від 20 березня 2025
Читати номер
Stepan Petrenko
Віктор
Светлана Логинова
Alexs Tkachuk