Пишаємося і пам'ятаємо. Сорок рокiв тому помер наш видатний земляк Віктор Іванов

Уродженець Козятина, майбутній кінорежисер народився 13 лютого 1909 р. , а за старим стилем  31 січня. Зростав в місті залізничників  в родині фельдшера  залізничної лікарні Михайла Спиридоновича та домогосподарки Тетяни Андріївни Іванових. Зростав  разом з братом і сестрою в одному із перших  будинків залізничної лікарні ,  де на фасаді було викладено цеглою «Прийомний покій» .  

На той час у приміщенні розташовувалася залізнична  лікарня  на десяток місць для хворих і житло для працюючих двох  фельдшерів і одного лікаря. Саме, можливо,  з цієї причини у 1919 р. батько захворів  на тиф і помер. Віктору довелось  ще підлітком  у 13 років розпочати трудову біографію, працюючи розносником листів  у наросвіті. 

У 1923 р. мати виходить  вдруге заміж  і дітей допомагає виховувати вітчим Жидкомлінов Михайло Антонович. З 1923 по 1925 рр. майбутній кінорежисер  навчався  у Бердичівському ремісничому училищі, а з 1925 по 1927 рр. оволодівав залізничною спеціальністю машиніста паровозу у Жмеринській  залізничній профшколі.   

Після її закінчення був направлений  на роботу помічником машиніста  до  м. Вязьми. У 1929 р.  наш земляк отримує диплом  машиніста паровоза і направляється на навчання до м. Москви.  У столиці СРСР Віктор докорінно змінив свою долю і вступив до ВДІКу на режисерське відділення,  потрапляє на  курс відомого майстра німого кіно Сергія Єйзенштейна (1932-1936 ).











Фотофрагменти комедії "За двома зайцями"(1961).

Закінчив вищий учбовий заклад з відзнакою. Працював на Київській кіностудії асистентом режисера, режисером. З 1941 по 1942 рр. перебував в евакуації і працював асистентом режисера  на Ашхабадській кіностудії.  Та йде війна і молодий митець  у 1942 р.  стає курсантом Ташкентського  військового училища. Після його закінчення відправляється на фронт командиром взводу 105-ї окремої вогнеметної роти, яка брала участь у кривавих боях при обороні Сталінграду.  

З 1943 по 1945 рр. – командир 21 окремого вогнеметного батальйону та помічник начальника штабу I  та  II  Українських фронтів. Форсував Дніпро, Букринський плацдарм, визволяв Київ і кіностудію від фашистів і навіть був призначений її комендантом.  На війні був двічі поранений,  отримав контузію , залишився єдиний живим зі всього взводу.  Був з війни комісований, повернувся до улюбленої роботи на грудях  з орденом «Червоної Зірки» , медалями  «За відвагу» , «За оборону Сталінграду». Але на кіностудії його не чекали. Тодішній директор, немов вистрелив у серце словами: «.. нам асистенти режисера ще й інваліди , не потрібні..». Та все  ж , взяли на роботу, де пропрацював з 1945 по 1947 рр., потім рік служив на Свердловській кіностудії  начальником сценічного відділу,  з 1948 по 1949 роки начальником виробничого відділу Міністерства кінематографії Литовської республіки у м. Вільнюсі. 

З 1949 по 1950 роки режисер, художній керівник Литовської кіностудії у м. Каунас .   У подальшому з 1950 і по останні роки життя – режисер кіностудії ім. Олександра Довженка. З 1952 р. наш земляк  займається дитячою літературою. Вступає до Спілки письменників. Перші фільми у майстра кінематографу  з’являються лише після 1955 р. До 1980  р.  він створив 15 кінофільмів, а саме : "Олекса Довбуш", "Сто тисяч", "Шельменко- денщик",  "Веселі Жабокричі", "Непосиди", "Ключі від неба", " Ні пуха , ні пера", "Пригоди з піджаком Тарапуньки"  та інші, серед яких шедевр української комедіографії «За двома зайцями» (1961), якому виповнюється цьогоріч 60 років з  часу  виходу на екрани. Помер кінорежисер  на 72  році життя 18 червня 1981 р. Похований на Байковому кладовищі.

 В Козятині у 2007 р. на День незалежності України  було урочисто  відкрито місцевою владою та громадськістю на приміщенні, де народився майбутній кінорежисер, бувшої залізничної аптеки, меморіальну дошку, де були  присутні гості з Києва- син митця – оператор і викладач інституту кінематографії  ім. Карпенка- Карого  Михайло Іванов з донькою  Оленою Солодовніковою. 

Також вони відвідували Козятин під час відкриття Музею історії міста Козятин у 2004 р.. 

Михайло Іванов приїздив до міста Козятина не одноразово. Була Організована з ним зустріч у кінотеатрі . 

 На наше запрошення пан Михайло був присутній і на відкритті нових залів на 15-у річницю музею, де урочисто було представлено елементи інтер'єру житла , де народився знаменитий земляк на День міста у липні 2019 р. 

Пишаємося земляком і пам'ятаємо.

 Автор – директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.