На Вінниччині перейменували два села, наші поки не чіпають

Мальовниче село Перемога колись називалося Вуйна. Після Другої світової воно отримало нову назву

• Верховна Рада прийняла постанови, відповідно до яких два населені пункти Вінницької області одержали нові назви.
• Хоча Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує перейменувати цілих 40 сіл і селищ на Вінниччині.
• І три з них — у колишньому Козятинському районі

Два тижні тому Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила перелік сіл, селищ та міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови. Перелік чималий — такі населені пункти знайшлися у кожній області. І комісія пропонує «привести їх у відповідність до стандартів».

Лише на Вінниччині знайшли чотири десятки населених пунктів, які комісія визначила такими, що не відповідають стандартам державної мови. Три з них — на теренах колишнього Козятинського району. У Козятинській та Глуховецькій громадах таких сіл і селищ не виявили, натомість до Махнівської та Самгородоцької у комісії є питання. Розповімо детально.

Перше село — Листопадівка. Розташоване у Махнівській територіальній громаді. Національна комісія визначила цю назву як таку, що «не відповідає лексичним нормам української мови, зокрема стосується російської імперської політики». І хоча детальних пояснень у рішенні комісії немає, не виключено, що назва «Листопадівка» взагалі підпадає під дію закону «Про декомунізацію». Пояснимо, чому.

Це село виникло у 1847 році і належало до земель сусідньої Юрівки. І тоді наша Листопадівка називалася «Богудяка». Про це свідчить історичне джерело — «Розповіді про населені пункти Київської губернії». У селі мешкали виключно римокатолики, при чому заможні. Громада була закритою — люди не брали шлюб із православними. Трохи пізніше Богудяка стала Богудзенкою: із такою назвою село нанесене на старовинну військову карту Шуберта. А Листопадівкою воно стало у другій половині 1920-их років, тобто вже за радянської влади. Село вирішили перейменувати на загальних зборах самі мешканці, і назвали його на честь Жовтневого перевороту 1917 року — однієї з ключових подій в історії СРСР і одного з основних важелів комуністичної пропаганди. Про це свідчить стаття у Вікіпедії із посиланням на публікацію газети «Пролетарська правда» за 1925 рік.

Який стосунок Листопадівка має до Жовтневого перевороту? Все дуже просто: за старим стилем переворот, в ході якого до влади у російській імперії прийшли більшовики на чолі з Леніним, відбувся 25 жовтня. Коли перейшли на календар за новим стилем, 25 жовтня стало 7 листопада. Ось чому назву Листопадівка планують декомунізувати.

Друге село, яке потрапило до переліку національної комісії, теж розташоване у Махнівській громаді. Це Перемога. Комісія визначила цю назву як таку, що «може не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики)».

Перемога — село старовинне, йому вже майже чотириста років. Однак в історичних джерелах триста чи навіть двохсотрічної давнини ви не знайдете населеного пункту з такою назвою. Тому що споконвіку село називалося Вуйна. Хоча селяни казали «Війна». Не важко здогадатися, що Перемогою село стало у 1945 році — Президія Верховної ради УРСР перейменувала його «з метою збереження історичного найменування та уточнення і впорядкування існуючої назви». Хоча, ще раз наголосимо. історична назва населеного пункту — Вуйна. І навіть старовинні карти доводять це.

Третє село, яке потрапило до списку, розташоване у Самгородоцькій громаді і називається Красне. Національна комісія також визначила цю назву як таку, що «може не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики)».

Колись це був невеликий хутір, але як саме він називався — достеменно невідомо. На старовинних картах поселення позначене без назви. Можемо лише зробити припущення про його імовірну назву: або хутір Мошинського, або Мулькова Дубина, або Ферма Оніхімовської, або трактова корчма Берестова чи хутір Благодир. Саме такі хутори при селі Самгородок вказані в історичному джерелі за 1900 рік. Та одне можемо сказати із стовідсотковою впевненістю — історична назва поселення точно не Красне. Коли саме село отримало таку назву і чи пов’язана вона з комуністичною пропагандою (адже саме червоний колір так полюбляли більшовики) — достеменно невідомо.

Старт уже дали

Змінити назву населеного пункту може лише Верховна Рада. І два села на Вінниччині, які національна комісія рекомендувала перейменувати, вже отримали нові назви. Відповідні постанови прийняли на пленарному засіданні Парламенту у четвер, 29 червня.

Село Первомайське Дашівської територіальної громади перейменували на Гадаї. Цю ідею запропонувала ініціативна група села, оскільки саме Гадаї — історична назва населеного пункту.

Селище Ленінка, що розташоване в Теплицькій громаді, перейменували на Привітне. Без зайвих пояснень зрозуміло, що стара назва підпадала під дію закону «Про декомунізацію».

Читайте також:

Пам’ятник-танк у Козятині хочуть знести

Одну табличку декомуніззували, а другу не зняли

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.