«Моя Аня така ніжна». Історія одного кохання

«Моя Аня така ніжна». Історія одного кохання

Минулого тижня в міському будинку культури відбувся розважальний захід для дітей з обмеженими можливостями організації «Повір у себе». Влаштував його для своїх підопічних через своїх бердичевських друзів тренер інваспорту Володимир Шульга. На заході в наше поле зору потрапили двоє інваспортівців не дитячого віку. То були Юрій та його наречена Аня.

Познайомились Анна з Юрієм два роки тому в центрі дитячої та юнацької творчості. У той день, каже Юра, Аня сиділа і читала якусь книгу. 

– Вона  мені настільки сподобалась, що я закохався в неї з першого погляду. Тільки в перші години знайомства не все залежало від мене. Аня сторонилася мене і навіть втекла, коли я сказав їй, що закохався в неї. Та я не втрачав надії, через деякий час підкрався до неї і ніжно обняв її ззаду. Мабуть, то була мить, коли вона повірила в мої серйозні наміри.

Юрій розповідає, що в той день він з Анною, товаришем Олександром Плахотнюком пішли на стадіон «Локомотив» і пробіглися біговою доріжкою. 

Відео дня

– Ані сподобалось займатися спортом і ми разом з нею почали займатися у тренера з інваспорту Володимира Шульги, – каже Юра.

– Який вид спорту обрала для себе Аня? – запитали ми в закоханого, але тут й сама Аня підійшла. Тому це саме питання адресуємо їй.

— Мені більше подобається займатися легкою атлетикою і плавати в басейні, - відповіла дівчина.

– А крім спорту, ще чим любите займатися? – запитуємо. 

До розмови підключається Юрій.

– У Ані багато є занять, які вона полюбляє. Читає книги, порається по дому, любить рукоділля, якого навчила Аню керівник гуртка Тетяна Володимирівна. З задоволенням прогулюємося нашим містом. Зимою багато є часу. А от влітку немає часу для мандрів, на городі весь вільний час пропадаємо.

– В Ані є земельна ділянка 40 соток. Якої городини ми там тільки не садимо, – кажуть вони обоє.

– Найбільше любимо збирати вирощений врожай, – каже Юрій. І Аня погоджується, що літо для них краща пора як для роботи, так і для відпочинку.

В Ані задзвонив телефон, а Юра скористався моментом.

– Я через газету хочу Ані освідчитись в коханні, хочу щоб вона стала моєю дружиною, – каже хлопець. 

– Юра, мати дружину, це не тільки безмежне кохання з ранку до вечора. Це й відповідальність за сім’ю. 

— Я думав над цим. У мене непогана пенсія. Крім того, я заробляю гроші фізичною працею. Зараз ми з Анею ці кошти відкладаємо на весілля. Потім вони будуть йти в бюджет сім’ї. Квартиру знімати не будемо, жити будемо в Ані. Там є всі умови, – сказав він.

– На весілля журналістів запросите?

— Якщо для Ані напишите ніжну статтю. Моя Аня така ніжна.

І справді ніжна. А ми таких людей іноді називаємо людьми з особливими потребами. А потреба у них, як і у всіх, у тому, щоб поруч були ті, біля кого вони зможуть повірити в себе. Повіривши в себе, вони зможуть розраховувати на повноцінне життя, створюючи повноцінні сім’ї.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (3)
×
0%
  • Svetlana Gorobets 26 січня 2020 р.

    Юра, нехай тобі щастить
  • Оксана 24 січня 2020 р.

    Больше бы таких новостей!!! Совет и любовь!!!
  • Татьяна Сорочинская 24 січня 2020 р.

    Нехай їм щастить!
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up