Козятинському відділку поліції виповнилося сто років

• У понеділок, 27 березня, минуло рівно сто років, відколи у Козятині створили відділення на той час робітничо-селянської міліції
• Розповідаємо, як працювали наші правоохоронці століття тому, із чим боролися і які розкривали злочини

Колись давно у центрі сучасного Козятина була старовинна будівля, яку звели у 1903-1904 роках. Вона називалася будинком Гофштейна, за прізвищем власника, якому належало майно. Про це свідчать спогади місцевого жителя Арона Кукшпана, які свого часу знайшла та опублікувала Лілія Крилова.

На якій саме вулиці розташовувався будинок Гофштейна — невідомо. До наших днів приміщення не збереглося. Очевидно, споруда стояла у межах Міського скверу та площі Героїв Майдану. Адже зі спогадів вищезгаданого Арона Кукшпана, будівля була на Базарній площі. Ця площа якраз і займала територію сучасних парку і площі Героїв Майдану. У народі будинок Гофштейна прозвали «Будинком міліції». Можливо, саме в цьому приміщенні був перший осередок правоохоронних органів нашого міста.

Спочатку був один

Районний відділок поліції почав свою роботу після того, коли в Козятині встановили радянську владу. Втім орган охорони порядку був у нашому місті ще раніше. Про це свідчать історичні джерела.

Як вказано у довіднику «Увесь Південно-Західний край», у 1913 році в Козятині працював поліцейський наглядач. Його звали Іван Чернецький. Тобто, повноцінного відділку поліції у сучасному розумінні слова в місті тоді не було. Був лише невеликий осередок, щось на кшталт поліцейської станції, яку ми маємо у Кордишівці. Звісно, вона мала зовсім не такий вигляд. Та й поліцейський наглядач на машині точно не їздив.

Що цікаво, у сусідніх Самгородку, Махнівці та Білопіллі поліцейських наглядачів не було. Хоча ці села на той час мали статус містечок, так само, як і Козятин.

Повноцінний відділок поліції створили у Козятині 27 березня 1923 року. На той час він називався відділенням робітничо-селянської міліції. Як працював цей відділок, ми дізналися з книжки «І пам’ять серця промовля», яку у 2013 році видав ветеран органів Міністерства внутрішніх справ України, козятинчанин Леонід Кривов. Він зібрав історичні матеріали про роботу нашого відділку поліції, на основі яких написав свою працю.

Першим очільником Козятинського райвідділку призначили Михайла Івановського. Втім пропрацював на своїй посаді він недовго. Через декілька місяців начальником райвідділку став Дорофій Волкотруб. Додамо, що за століття свого існування райвідділок змінив понад 25 очільників.

Об’єдналися у 60-их

У липні 1923 року штат Козятинського відділення робітничо-селянської міліції налічував 18 осіб. Що цікаво, Білопілля та Самгородок тоді мали окремі осередки правоохоронних органів, в яких працювало по шість працівників. Причина в тому, що на той момент Білопілля та Самгородок були районними центрами. Тому там і створили окремі райвідділки.

Свій райвідділок мала і Махнівка. І працювати він почав на чотири роки раніше, ніж у Козятині. Особовий склад налічував 25 працівників, а очолив міліцію німець на ім’я Ганц. На озброєнні правоохоронці з Махнівки мали нагани, браунінги, маузери, у деяких були обрізи.

До Козятинського райвідділку Махнівський відділок приєднали у 1961-му. Причина у тому, що Махнівський район розформували. Натомість самгородоцькі правоохоронці приєдналися до Козятинського райвідділку ще раніше — у 1957-му.

Про злочини

Як і тепер, у 20-их роках правоохоронці займалися розкриттям різних злочинів. Чи не найбільш поширеним тоді видом було конокрадство. Станом на 1923 рік, було зареєстровано 132 випадки викрадення коней у Козятинському районі. Боролися правоохоронці і з самогоноварінням. По Бердичівському округу, до якого на той час входили землі сучасної Козятинщини, затримали 1057 осіб, які варили самогон. У них вилучали самогонні апарати, а також готовий продукт та закваски.

Боролися також із бандитизмом. На початку 20-их років минулого століття бандитів у Козятині було чимало і зачасту вони орудували прямісінько на вокзалі. До прикладу, в 1924 році правоохоронці затримали групу із семи осіб, яка обкрадала пасажирів у поїздах. Це відомо з доповіді про роботу Бердичівської окружної міліції та карного розшуку за період з 1 січня по 25 серпня 1924 року, яку опублікував у своїй книзі Леонід Кривов.

У Махнівці взагалі орудувала банда, якою керував учитель Гаврило Мельник. Разом зі своїми поплічниками, а їх було дев'ятнадцять, педагог грабував людей, підпалював будинки та вбив п’ятьох осіб. Орудувала банда на лише у Бердичівському, а й у Вінницькому окрузі. Ліквідували угруповання лише через півтора роки. Під час перестрілки, яка виникла між правоохоронцями і бандитами, ватажка Гаврила Мельника убили.

 

Читайте також:

Увесь Козятин ходив дивитися на його афіші

Якими були школи Козятина у минулому столітті

Життя і смерть Козятинського району

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.