Козятинщина гордиться 11-класником Віктором Дабіжею

Ось так учень Віктор став юнаком Віктором Валерійовичем.

Журналісти газети “RIA-Козятин” зустрілися з титулованим козятинчанином і він відразу став лауреатом нашої газети в номінації “Містер дружелюбність”)). Це словесна премія і присвоюємо ми її тим, хто свої здобутки вважає заслугою інших. На питання, що Віктору Дабіжі дала школа, він став перераховувати і дякувати тим, хто підтримував його ці всі 11 років, що він навчався у школі.

Осіб, яким вчорашній учень вдячний за підтримку, виявилося дійсно багато. І якщо перераховувати всіх, то не вистачить місця для самого лауреата. Окрім відзнаки “Гордість Козятинщини”, школяр був переможцем у номінації “Кращий в художній самодіяльності” на фестивалі “Травневий зорепад 2017”. А ще він неодноразовий учасник і лауреат всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю мистецтв “Сурми звитяги”, а також  районного та обласного фестивалів учительської та учнівської творчості “Проліски надії”.

Школа дала йому знання, друзів. У школі відкрили талант до співу і бути ведучим.

— Те, що я добре співаю, — каже Віктор, — заслуга вчителя музики Людмили Миколаївни.

— Ти досяг значних успіхів у мистецтві. Що далі? Плани якісь є? — запитали ми у Віктора.

— Є, — відповів випускник. — Спочатку потрібно добре здати ЗНО. Усе залежить від того, як здам. Наперед нічого не планую.

— А чим займаєшся у вільний від творчості час?

— Його небагато. Допомагаю батькам на городі, прибираю в хаті, люблю подорожувати з друзями.

— Серед друзів, кого більше: дівчат чи хлопців?

— Поки що хлопців, хоча природно повинно бути порівну. Подруги поки що не маю.

— А яким повинен бути справжній друг?

— Таким, як мої батьки, як вчитель музики Людмила Миколаївна, як завуч школи Лариса Валеріївна, як директор школи Олег Борисович, як керівник районної освіти Аліна Діденко і багато інших, хто підтримував мене.

— Що цінуєш в людях?

— Розум, чесність, порядність, готовність поступитись, коли хтось правий більше.

— Ти майже вступив в самостійне життя. Де хотів би працювати — в селі чи місті?

— У місті — там більші перспективи для творчості.

— Не хочеться приїхати в якесь село, де є завклуба, а самого клуба нема і зробити там творчу революцію?

— Я досяг успіхів у плані творчості, маючи підтримку дорослих. Якщо стану фахівцем у цій галузі, то подумаю.

Можливо, останнє запитання було не дитячим, та номінант “Гордість Козятинщини” з ним впорався.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.