Андрій + Юля = кохання з фронту

На Свято Покрови, як і анонсувала наша газета, на весільний рушник стали наш земляк Андрій Волинець із Юлією, яка родом з Краматорська. Андрій проживає в селі Козятині. Мав намір розписатися з нареченою у місцевій сільраді, але всім відома пані головиха відмовила. РАЦС міста Козятин не відмовив і 14 жовтня пані Інна Крейдіна оформила шлюб. На наші заклики городянам прийти і привітати легендарну пару відгукнулися патріотично налаштовані краяни. Урочисто вітали молодят голова асоціації спілки учасників бойових дій та учасників АТО, голова Козятинської райдержадміністрації та міський голова зі своїм керуючим виконкому.

Наречені — професійні солдати Збройних сил України. Саме в день свого професійного свята вони створили українську родину. Громада своєю присутністю в урочистий момент виразила повагу до солдатів України, що служать в зоні АТО. Люди вітали, дарували квіти, розповідали анекдоти, співали пісні, шуткували. Святкове застілля пройшло у форматі українського весілля в одному з найкращих ресторанів Козятинщини “Жасмін”. Це було справжнє загальноукраїнське свято.

Андрій нещодавно отримав тяжкі поранення і на даний час знаходиться в госпіталі. Нашій газеті він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю.

Вони будуть на війні, доки вона не закінчиться

— Як ви познайомилися з вашою коханою Юлею?

— Вона прийшла служити в наш дивізіон. Там все і почалося.

— Чому ви вирішили одружитися саме на Покрову?

— Ми подивилися на дати і побачили, що Покрова випадає на суботу. Покрова — це покровителька весіль. І в цей день святкують День захисника України. Ми подумали, що сам Господь Бог дав нам цю дату. До того ж, в моєї племінниці 14-го — день народження (посміхається - прим. ред.).

— Які у вас плани на майбутнє?

— Служба за контрактом, ми з Юлею продовжуємо служити разом в одній дивізії.

— А як ви себе почуваєте після поранення? Чи довго будете на реабілітації?

— Місяць, а може й більше, поки все не відновиться.

— А ваша молода дружина буде поряд, чи вона поїде служити?

— Ще трохи побуде зі мною, а потім вже поїде на службу.

— Розкажіть, як ви потрапили в АТО, коли і чому залишились служити за контрактом?

— На службу в АТО мене мобілізували 19 серпня у 2014 році. Спочатку я потрапив в 26 бригаду, пробув там десь 4 місяці. У грудні заїхали в зону АТО. Потім нас перевели в 191 окремий полк. А з нього — в 43 бригаду. Коли хлопці, з якими я мобілізувався, пішли додому, я залишився там на контракті. Весь цей час з грудня 2014 року по жовтень 2017 року ми знаходимося в зоні АТО. Нікуди звідти не виїжджаємо.

— Ваше весілля поєднало схід і захід. Ваша дружина Юля з Краматорська, вона патріотка України. Що взагалі ви можете сказати про населення тих областей, де йде війна? Як вони налаштовані до українців?

— 50 відсотків — за Україну, 50% — проти. Там з 2012 року ведеться пропаганда, що Україна погана. Так багато людей і налаштовані.

— А коли, на вашу думку, закінчиться війна?

— Цього не можу сказати. Дума, коли наша доблесна Верховна Рада набереться розуму і припинить заробляти гроші на людях.

— Що ви побажаєте нашому молодому поколінню?

— Щастя, здоров’я, мирного неба над головою і щоб їх не торкнулося те, що переживаємо ми. А хлопцям в АТО бажаю скоріше повернутися додому з перемогою. Щоб всі батьки дочекалися своїх синів, жінки — чоловіків, діти — батьків. І хочу подякувати всім людям, міській раді і райдержадміністрації, особисто волонтеру Каті Шевченко та голові асоціації воїнів АТО Олегу П’явці.

Газета “RIA-Козятин” вітає новостворену родину. Дякуємо, що оберігаєте наш спокій, бороните нашу Україну! Щасливого ВАМ сімейного життя, скорого повернення в свою домівку. Щоб у ВАШОМУ домі лунав дитячий сміх і панувало кохання.

Відео з весілля в статті Весілля відбулося! Андрій+Юлія!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.