У Чистий четвер разом із матусями писали писанки

• В інклюзивно-ресурсному центрі Махнівської сільської ради провели Великодній майстер-клас.
• Вихованці центру та їх мами вчилися робити писанки за старовинною технікою, використовуючи писачок та віск.
• І красу створили, і багато нового дізналися

Кімната прикрашена Великодніми декораціями. За великим столом у дружньому колі зібралися хлопчики з дівчатками та їх мами. Сьогодні в інклюзивно-ресурсному центрі Махнівської сільської ради незвичайне заняття — діти разом із дорослими навчатимуться писанкарства.

— Кожному із вас напередодні Великодня хочеться побажати довгоочікуваної перемоги, миру, здоров’я й злагоди в сім’ї, — каже Лілія Сушко, директорка Інклюзивно-ресурсного центру. — Сьогодні ми познайомимося із давньою українською традицією — писанкарством. А допоможе нам у цьому Наталія Баштова, керівник гуртка «Берегиня» Центру дитячої та юнацької творчості, яка радо відгукнулася на наше запрошення.

Перед кожним учасником майстер-класу усе необхідне для роботи: яйце, шматочок воску, свічка, серветка та найголовніший атрибут, без якого традиційна писанка не вийде — писачок. Вони, до речі, бувають різних видів.

— Це традиційний писачок у формі лійочки, — показує Наталія Баштова. — Він виготовлений з міді і дуже швидко нагрівається. Ми його будемо нагрівати на вогні і розтоплювати віск. Можна потренуватися по серветці. Наші пращури казали: коли тримаєш писанку і ведеш лінію від себе — це побажання добра і щастя іншому, якщо хочеш, щоби тобі прибуло, то всі лінії ведеш до себе.

Матусі запалюють свічки і разом з дітьми беруться до роботи. Кожен бере до рук писачок і пробує наносити перші лінії. Орнамент продумують собі самостійно. Декілька хвилин і на поверхні шкаралупи з’являються крапочки, хвильки і навіть смайлики з квіточками. Працюють учасники майстер-класу не зі звичайними, а з видутими яйцями, тому всередині вони пусті.

— Яйця раніше не видували, як ми це робимо зараз, їх випікали у печі при низькій температурі, там де припічок, де грілася каша, — розповідає Баштова. — За кілька днів яйце перетворювалося на калатальце. На нього казали «жива писанка». Писанки у нашій культурі мали особливе значення. Якщо дівчина хотіла цілий рік бути красивою, після освячення у церкві вона клала у воду червону писанку і вмивалася цією водою. Писанки клали за ікони і вірили, що вони вбережуть від будь-якої напасті та вроків.

Коли перші лінії нанесені, учасники майстер-класу переходять до другого етапу — фарбування писанок. Для цього на столі баночки з жовтою, синьою, червоною та зеленою водою. Сьогодні ми користуємося харчовими барвниками, аби зафарбувати писанку в потрібний колір, а колись використовували відвари трав та кори дерев.

— Під час самого дійства ви ніколи не будете знати кінцевий результат, тому що кольори будуть зміщуватися, — каже майстриня. —  Але свою писанку ви можете зробити одного кольору. Такі види писанок дуже славилися на Поділлі.

Щоб шкаралупа зафарбувалася, видуте яйце поміщають у банку і тримають декілька хвилин, а тоді обережно дістають ложкою і кладуть на серветку. Майстриня наголошує — яйце не можна терти серветкою, інакше фарба зітреться.

— Жінки писали писанки саме в Чистий четвер пізно вночі, — розповідає Наталія Баштова. — Коли вже всі справи були зроблені, чепурна газдинька одягала свіжу сорочечку і сідала писати писанки. До речі, писанки роблять не тільки на Великдень, їх можна розписувати до Зелених свят.

Символічно, що майстер-клас в інклюзивно-ресурсному центрі відбувся саме на Чистий четвер, 2 травня. Першими свої писанки завершили Олеся та її син Давид. Мама з сином похвалилися своїми роботами. Кожен учасник майстер-класу забрав із собою додому не лише унікальну писанку, а й гарний настрій.

 

Читайте також:

Зробили писанки, щоб порадувати бійців у госпіталі

Прикрашали весняне дерево і грали в старовинні ігри: фестиваль гаївок у Козятині

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.