Прикрашали весняне дерево і грали в старовинні ігри: фестиваль гаївок у Козятині

Олена Удвуд

Вдруге у нашому місті провели фестиваль гаївок.
Піснями й танцями козятинчани закликали весну і донатили на ЗСУ. А ще влаштували майстер-клас із писанкарства під відкритим небом.
Як це було — читайте у нашій публікації

Останній день квітня. На дві години міський сквер перетворився на арт-майданчик, де влаштували свято весни та відродження українських звичаїв та традицій — фестиваль гаївок. Вперше подібний захід провели у 2023 році. Як і торік, цьогорічні гаївки теж мають благодійну мету — зібрати кошти на потреби ЗСУ.

— Ми всі з вами свідомі українці, розуміємо, що в країні війна, розуміємо, що Україна бореться за волю, — каже Богдана Семикоз, одна із ведучих заходу. — Тому сьогодні ми зможемо не тільки зануритись в українські весняні традиції, а ще на крок наблизити нашу Перемогу.

Відео дня

У сквері розмістили дві скриньки для донатів, аби зібрати гроші на дрон, який допомагатиме нашим захисникам виконувати бойові завдання.

Концертну частину програми відкрив ансамбль «Перлина». Дівчата заспівали «Весна прийшла». Також виступили Анастасія Довгаль, хореографічний колектив «Колорит» Міського будинку культури, Анастасія Чуплакова, Анна Голодна та вокальний колектив «Мрія».

На арт-майданчику облаштували дві виставки. На одній із них — роботи юних художників Дитячої музичної школи. Другу виставку представив Музей історії міста.

— Це у нас ілюстрації видатних художників, на яких зображення, пов’язані з Великоднем, — демонструє Лілія Макаревич, директорка Музею історії міста. — Це Гуцульщина, Галичина. Тут краєвиди села, церква, показані великодні гуляння і народна гра «Жук», яка була поширена не лише на Галичині, а й на Поділлі та Поліссі.

Підготували 70 видутих яєць

— У наших предків свято весни вважалося першим святом року, адже саме навесні оживала природа, поверталися з вирію птахи, які на своїх крилах приносили довгоочікувану весну, — каже співведуча Богдана Семикоз. — А щоб краще відчути атмосферу весняних обрядів, ми пропонуємо нашим діткам самостійно виготовити птахів-веселиків, як це робили наші предки.

На алеї скверу облаштували локацію, де юним гостям фестивалю показували, як робити веселиків. Майстер-клас провела керівник гуртка «Сувенір» Центру дитячої та юнацької творчості Світлана Гуменюк. На столі перед майстринею — заготовки майбутньої пташки: тулуб та крила на клейовій основі. Хлопчики з дівчатками робили пташку. А щоб її зручно було тримати у руках, Світлана за допомогою дироколу робила у голові пташки отвір, аби продіти туди стрічку.

— Не забудьте намалювати вашим птахам крила та очі, — дає настанову майстриня.

За столиком навпроти ще одна цікава локація, де проводять майстер-клас із писанкарства. Учасники обирають собі орнамент, який писатимуть на писанці, а тоді беруться до роботи. Спочатку олівцем роблять ескіз візерунку, а вже тоді за допомогою писачка наносять віск і фарбують шкаралупу.

Майстер-клас із писанкарства провели директори будинків культури сіл Козятинської громади Валентина Одинська, Ліда Мельник, Ірина Муравська та Людмила Заремблюк. Для цього майстер-класу підготували 70 видутих яєць.

— Ми видували яйця самі, — розповідає Людмила Заремблюк, директорка будинку культури села Сигнал. — Для цього береться шприц, у шкаралупі робляться отвори і обережно витягується жовток разом із білком. Це дуже кропітка робота. Потім шкаралупи потрібно помити й висушити, а вже тоді писати писанки. Писанки саме пишуть, не малюють.

Біля столика, де проводили майстер-клас із писанкарства, людей зібралося найбільше. І дорослі, і діти активно писали писанки, допоки тривав фестиваль.

Відтворили давній обряд по-сучасному

— Яка все таки чудова пора року весна, — каже співведуча Дарія Мінаєва. — У цю пору українці у древні, ще дохристиянські часи веселими піснями та іграми починали закликати весну, сподіваючись, що вона почує і прийде разом із сонцем і теплом.

Закликали весну і козятинчани. Усі разом водили «Подоляночку» та інші хороводи, танцювали обрядовий весняний танок, «Кривий» танець і «Струмочок».

Ведучі розповіли, що у давнину в українців існував обряд, коли мама випікала хліб у формі пташки, давала дитині і дитинча на вулиці бігало з цим хлібом, щоб прикликати весну. На Гаївках влаштували сучасний формат цього обряду — усіх, хто виготовив Веселиків, запросили на імпровізовану сцену і організували танцювальний флешмоб. Хореограф Яна Панчоха-Гуцол показувала рухи, а хлопчики й дівчатка з Веселиками у руках повторювали за нею і танцювали під відомий трек «Шум» гурту «Go_A».

Грали на Гаївках у старовинні дитячі ігри. Юні гості випробували давню забаву «Зайчик». У центрі імпровізованої сцени поклали навхрест дві палиці. Діти утворили навколо палиць велике коло і водили хоровод, допоки співали пісню про Зайчика-чеберяйчика. Коли доходило до приспіву, один із учасників виходив із хороводу і в такт музиці мав швидко стрибати між палицями таким чином, щоб не наступити на них.

Ще одна весела гра, у яку грали юні гості Гаївок — «Катання яєць». Для цього у якості реквізиту використали дерев’яний каток. Директорка Музею історії міста Лілія Макаревич розклала цукерки і пустила з катка крашанку.

— Якщо яйце влучить в цукерочку, то ви цукерку забираєте собі, а якщо розіб’ється яєчко, забираєте крашанку, — каже директорка Музею.

Дітям дуже сподобалася ця гра — хлопчики з дівчатками обступили каток з усіх сторін і активно грали. Кожен хотів виграти цукерку.

Наприкінці фестивалю гості уквітчали весняне деревце різнокольоровими стрічками і загадували бажання. А також провели ще один весняний обряд — «Кроковеє колесо». У центрі імпровізованої сцени стояв хлопець з колесом на палиці, на яке прив’язані різнокольорові стрічки. Дівчата бралися за стрічки і ходили колом.