Зробили писанки, щоб порадувати бійців у госпіталі

• Напередодні Великодня у ліцеї №7 Центр дитячої та юнацької творчості провів майстер-клас із писанкарства.

• Учні Рою «Єдині» прикрашали дерев’яні яєчка у техніці декупаж.

• Свої витвори третьокласники подарують воїнам

У класній кімнаті панує тиша. На партах замість зошитів та підручників серветки, воскові олівці та дерев’яні яєчка. Учні 3-А класу Рою «Єдині» ліцею №7 готуються опановувати тонкощі писанкарства. А допоможе їм у цьому керівник гуртка «Берегиня» Центру дитячої та юнацької творчості Наталія Баштова.

— Сьогодні ми з вами будемо робити писанку, але особливу, — каже Наталія. — На перший погляд вона проста, але вона буде зберігати тепло ваших сердець. 

Кожен має дві серветки, на яких зображення на тему Великодня. Перше завдання третьокласників — обрати малюнки, які найбільше до душі, а потім акуратно їх виокремити. Майстриня радить робити це руками, але процес доволі важкий, тому багатьом стають у нагоді ножиці. 

Шматочки серветки наші юні майстри будуть клеїти на поверхню дерев’яного яєчка. Але клей у них не ПВА, до якого ми всі звикли, а яєчний білок. 

— Це найбільш екологічний спосіб щось приклеїти, — продовжує Наталія. — Раніше яєчний білок використовували навіть коли будували будинки і вони славилися міцністю. Такі будинки стоять по кілька сотень років.

Хтось бере до рук пензлик, щоб нанести на серветку клей, хтось робить це пальцями. Майстриня дає ще одну пораду — не змочувати серветку надто сильно, аби її було легше приклеїти. Кому важко — допомагає класний керівник Надія Говорухіна.

— Писанкарство — це старовинний вид мистецтва, яким займалися наші пращури, — розповідає Наталія Баштова. — Писати писанки — це ніби звернутися до пам’яті роду. Старі люди говорили — яйце це як Всесвіт, а малювати знаки на яєчку — це пізнання Всесвіту. За допомогою різних знаків на яєчках освідчувалися в коханні, бажали здоров’я, багатства. Це ніби була як листівочка. Якщо хлопчик підходив до дівчинки і дарував їй червоне яєчко, вона знала, що дуже йому подобається. Тому писанки і крашанки були водночас і як спосіб спілкування, і як амулет, який оберігав. Вірили, що розписане власноруч яйце оберігає від пожежі, злих напастей, граду, тому такі яєчка клали за ікону і зберігали цілий рік у хаті.

Майстриня показала учням різні види писачків, якими користуються для розпису писанок. А ще розповіла, як правильно користуватися писачком, аби віск легко наносився на поверхню яйця.

Юні майстри прикрашали свої писанки не лише візерунками із серветок. Діти використали також крайони — різнокольорові воскові олівці.

— А можна щось написати? — запитує Катя.

— Що ти хочеш написати? — питає Наталія Баштова.

— Дякую, — відповідає дівчинка.

— Артеме, а ти що будеш писати? — запитує класний керівник.

— Теж «Дякую», — відповідає хлопчик.

— Можна написати ще «ЗСУ» або «Наші котики», а можна зробити візерунок за допомогою крапочок, рисочок, — дає підказку Наталія Баштова. — Кожен елемент на писанці має значення. Хвильки — це дорога, побажання безкінечності, щоб завжди було добро і багатство. Крапочки — це гроші, побажання багатства, як зерна, що на ниві посіяні. Дерево або дубові листочки зазвичай малювали воїнам на чоловічу силу.

Першою зі своєю писанкою впоралася Вероніка. Учні разом із класним керівником Надією Говорухіною вирішують відправити писанки бійцям, що проходять лікування у госпіталі. Аріна і Вероніка свої роботи заберуть додому — татусі дівчат захищають Україну від ворога.

 

Читайте також:

У турнірі дружин юних рятувальників-пожежних перемогла команда «Блискавка»

На території ліцею №1 імені Шевченка висадили сакури

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.