Про поширені види телефонного шахрайства розповіли у поліції
- 27 березня 2025 р.
- Зловмисники часто використовують телефон, щоб нас ошукати.
- Яскравий тому приклад — випадок із козятинчанкою, на яку взяли двадцять тисяч кредиту, просто зробивши дублікат її сім-картки.
- Які ще бувають види телефонного шахрайства і як себе захистити — читайте у нашій публікації
Такий звичний для нас гаджет як телефон може бути не лише засобом комунікації, адже часто його використовують зловмисники, щоб отримати доступ до нашої конфіденційної інформації, банківських рахунків, тощо. Є багато схем, за якими діють телефонні шахраї. Одна з них — «Ваша картка заблокована».
— Шахраї телефонують, представляючись співробітниками банку, і повідомляють, що ваша банківська картка заблокована, — розповідає начальник управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області, полковник поліції Володимир Тітомир. — Вони можуть просити повідомити конфіденційну інформацію, щоб «розблокувати» картку.
У поліції застерігають: ніколи не надавайте інформацію про банківські картки або коди доступу телефоном. Пам’ятайте, що справжній банк ніколи не запитує такі дані в телефонному режимі. Якщо ви зіштовхнулися з подібною ситуацією, краще самостійно зв’яжіться з банком через офіційні номери.
Шахраї можуть видавати себе не лише за працівників банку, а й за представників поліції, податкової, або інших офіційних органів і просити повідомити особисту інформацію. Щоб уберегтися, завжди перевіряйте особу того, яка вам телефонує і ніколи не надавайте телефоном персональні дані, паролі чи номери карток.
— Ще одна схема — «виграш у лотереї», — продовжує Тітомир. — Вам повідомляють, що ви виграли лотерею або приз. Але для отримання виграшу вас просять сплатити «податки», «збір за доставку» або інші збори. Ніколи не переказуйте гроші за «виграш», у якому ви не брали участі. Пам’ятайте, що легальні лотереї не вимагають попередніх оплат.
Зловмисники також можуть грати на ваших емоціях. Шахраї можуть зателефонувати і повідомити, що ваш родич або близька людина потрапила у біду, наприклад, постраждала у ДТП, потрапила до лікарні, тощо. І просять терміново переказати кошти для допомоги. Щоб не дати себе ошукати, в поліції радять у подібному випадку перевірити інформацію, зателефонувавши тій людині, яка, за словами зловмисників, «потрапила в біду» або ж зідзвонитися з іншими членами родини.
— Поширеним є також шахрайство з інвестиціями, — каже Володимир Тітомир. — Вам пропонують «безпрограшну» інвестицію з високими прибутками або стати учасником фінансової піраміди. Щоб не потрапити на гачок шахраїв, перевіряйте всі пропозиції інвестицій через офіційні джерела та незалежні фінансові установи. Якщо пропозиція здається занадто вигідною, це, швидше за все, шахрайство.
Часом зловмисники використовують і фішинг. Це вид кібератаки, спрямований на одержання конфіденційної інформації, такої як пароль, персональні дані або дані банківської картки. Зазвичай для цього використовують підроблені електронні листи, повідомлення чи інтернет-сайти, які виглядають як справжні, але насправді є підробленими.
Зловмисники можуть маскуватися під державні установи, поштові служби, банки і вимагати від користувачів ввести свої особисті дані на сайті чи надати конфіденційну інформацію.
Є декілька ознак, за якими можна виявити фішинг. Це:
підозрілі посилання, які на перший погляд виглядають справжніми, але мають незначні відмінності від реальної адреси сайту або дивні доменні імена;
орфографічні та граматичні помилки у повідомленнях;
текст повідомлення, що спонукає до термінового «підтвердження» або виконання дій для «захисту» вашого акаунту.
— Щоб захиститися від фішингу, важливо не натискати на підозрілі посилання, не розголошувати свої дані, перевіряти достовірність відправників повідомлень і використовувати двофакторну аутентифікацію, — додає начальник управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області, полковник поліції Володимир Тітомир.
Також нагадуємо, що Департамент кіберполіції Національної поліції України разом із волонтерами створив проєкт «Брама». Його мета — протидіяти дезінформації, російській пропаганді та незаконному контенту. Також проєкт спрямований на підвищення медіаграмотності серед українців, зокрема, вчить інформаційній гігієні та безпечній поведінці в мережі, а також допомагає знизити онлайн-шахрайство та інші форми кіберзлочинності. Щоб приєднатися до телеграм-каналу «Брама», перейдіть за посиланням.
Читайте також:
«Раніше гаманці різали, а тепер по клавішах стукають»
Як захистити себе від шахрайських файлів: поради козятинчанам
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
