Гроші зникли — товару немає: як козятинцям захистити свої банківські дані від шахраїв
- Покупки в інтернеті стають все більш популярними і часто онлайн-шопінг використовують зловмисники, щоб отримати доступ до наших коштів.
- Шахраї створюють фейкові сайти, виманюють особисті дані і не тільки.
- Як не попастися на гачок зловмисників та вберегти себе під час покупок онлайн — дають поради у кіберполіції
Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які широко застосовуємо кожного дня. За їх допомогою ми маємо змогу навіть робити покупки, не виходячи з дому. Різноманітні маркетплейси, сторінки продавців у соцмережах, онлайн-магазини пропонують широкий вибір товарів і послуг, часто-густо за привабливими цінами та акціями. Під час онлайн-шопінгу треба бути особливо обачними, адже можна натрапити на шахраїв. Останнім часом до Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області надходить все більше звернень громадян, пов’язаних з шахрайством під час покупок в інтернеті.
— Головні приманки, які використовують шахраї — це низькі ціни та привабливі бонуси до товарів, — каже начальник управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковник поліції Володимир Тітомир. — Вони використовують фрази на кшталт «це тільки сьогодні», «зараз», «швидко», «ви виграли», «ви можете лише зараз придбати». Це змушує людину діяти поспіхом і вимикає раціональне мислення. У результаті громадяни замовляють товари через інтернет, здійснюють проплати, з їхніх карток списуються кошти.
Зазвичай зловмисники використовують декілька схем. Вони можуть створити фішинговий чи підроблений сайт, який маскується під справжній веб-ресурс — має такий же дизайн, логотипи та контент, що й у справжніх маркетплейсів. Окрім сайтів-двійників шахраї можуть створювати ще й несправжні магазини: односторінкові сайти-лендінги для реклами та продажу товарів, чи повноцінні несправжні онлайн-магазини з каталогом товарів. Через такі ресурси шахраї можуть намагатися отримати доступ до особистих та банківських даних користувачів (номеру, терміну дії та CVV-коду банківської картки). Часто зловмисники використовують дропів — людей, які за винагороду передають свої платіжні та персональні дані.
Щоб не потрапити на гачок шахраїв, у кіберполіції радять:
- не переходити за підозрілими посиланнями. Повідомлення з проханням перейти за посиланням і ввести свої дані може бути спробою фішингу. Тому завжди перевіряйте адресу сайту, звертайте увагу на домен і на те, чи є у сайту захищене з’єднання (https://);
- перед тим, як вводити на сайті конфіденційну інформацію, перевірте, чи є цей сайт офіційним і чи має він сертифікат безпеки. Офіційні фінансові сайти мають захищене з’єднання — це «https://» в адресі сайту і значок замка у браузері;
- як спосіб оплати обирайте післяоплату і використовуйте для онлайн-шопінгу окрему банківську картку, а не основну;
- не надавайте дані ваших карток ані особисто, ані по телефону, ані в повідомленнях, навіть якщо особа представляється банківський співробітником, адже офіційні установи не просять таку інформацію. Нікому не розголошуйте CVV-код на звороті картки;
- використовуйте подвійну аутентифікацію на всіх онлайн-рахунках, це допоможе додатково захистити ваш рахунок від доступу сторонніх осіб, навіть якщо хтось отримає доступ до даних вашої картки;
- не зберігайте дані своїх карток на сторонніх сайтах чи платформах;
- змінюйте паролі для онлайн-банкінгу та використовуйте складні паролі, що містять не лише цифри, а й літери. Для кожного ресурсу майте окремий пароль;
- перевіряйте виписки по картках і рахунках у банку, щоб вчасно помітити підозрілі транзакції.
Якщо ви стали жертвою шахрайства, зверніться до банку, щоб заблокувати рахунок і подайте заяву до кіберполіції через офіційний сайт ticket.cyberpolice.gov.ua. Також щоб дізнатися більше інформації про кібербезпеку, долучайтесь до проєкту «БРАМА» за посиланням. Це спільний проєкт волонтерів та Департаменту кіберполіції, що має на меті протидіяти дезінформації, російській пропаганді, незаконному контенту та підвищенню рівня інформаційної гігієни.
Читайте також:
Як захистити себе від шахрайських файлів: поради козятинчанам
Грошова допомога від «Червоного Хреста» у 6500 гривень — фейк
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
