«Коли в Козятині настав мир?»

«Коли в Козятині настав мир?»
  • Громаді представили проєкт бюджету-2024. Публічне обговорення відбулося у вівторок, 9 січня і попри те, що воно було відкрите і про нього повідомили заздалегідь, ніхто із представників громади не прийшов.
  • Як можуть розподілити наші видатки, чи закладали кошти на будівництво укриттів і чому в проєкті бюджету немає грошей на оборону

Зазвичай бюджет громади приймають до Нового року, али нинішній рік став для Козятина виключенням. Скарбницю на 2024-ий прийняти не встигли, про що ми вже розповідали. Причина у тому, що спершу проєкт мали погодити на засіданні виконавчого комітету, яке відбулося лиш 23 грудня. Але цього разу проєкт бюджету вирішили презентувати громаді до його прийняття — на 9 січня оголосили проведення громадського обговорення. Про нього писали на офіційних сторінках Козятинської міської ради двічі, втім ніхто із громади на обговорення не прийшов. Окрім працівників бюджетної сфери та декількох депутатів не було нікого.

Виконуюча обов’язки начальника фінансового управління Галина Поліщук повідомила, що цьогорічний бюджет планують затвердити у розмірі 377,3 мільйона гривень, тож він буде значно менший, ніж минулорічна скарбниця. Причина у тому, що в місцевих бюджетів забрали військовий податок на доходи фізичних осіб, який тепер йтиме до державної казни, а це чималий шмат фінансів, який поповнював нашу скарбницю.

Відео дня

Найбільше видатків планують спрямувати на освіту (трохи більше половини суми), на другому місці за видатками — фінансування управлінь та відділів міської ради (12,3%), на третьому — соціальна сфера (8,4%). У порівнянні з минулим роком, цьогоріч за всіма галузями видатки будуть нижчі, окрім спорту, державного управління, освіти та культури. Це пов’язано із тим, що цьогоріч двічі підніметься мінімальна заробітна плата — 1 січня та 1 квітня.

— Коли в Козятині настав мир? — запитав депутат Олександр Шумський після завершення презентації проєкту бюджету.

— Хто вам сказав, що у Козятині настав мир? — запитала міський голова.

— Я дивлюся бюджет і бачу, що в Козятині все нормально. Я не почув жодної інформації, скільки коштів буде виділено на армію, — конкретизував Шумський.

— Відповідно до Бюджетного Кодексу, місцеве самоврядування не має законодавчого права фінансувати видатки на оборону, — відповіла на це виконуюча обов’язки начальника фінансового управління Галина Поліщук. — Видатки на оборону ми можемо здійснювати тільки у вигляді передачі міжбюджетних трансфертів, які будуть розподілятися після прийняття бюджету при розподілі вільного залишку. У нас сьогодні є 106 мільйонів залишку по загальному фонду і в нас є вже два звернення від військових частин, при розподілі вільного залишку ми будемо розподіляти кошти.

— На яку суму звернення? — уточнив Олександр Шумський.

— Від однієї військової частини на 2,8 мільйонів і ще від однієї частини на 8 мільйонів, — відповіла Галина Поліщук.

— Якщо будуть надходити в подальшому звернення від військових частин, як будуть кошти виділятися? — запитав депутат Шумський.

— Сесія міської ради буде вирішувати, кому скільки виділяти, — відповіла міський голова. — Закон України говорить про те, що при формуванні бюджету у нас взагалі немає такого розпорядника коштів, як військові частини. Ми приймаємо бюджет і покриваємо наші видатки, а виключно з надлишків бюджету ми можемо фінансувати інші програми. Із залишків бюджету у грудні були профінансовані майже на 3 мільйони військові частини, поліція, МНС. Надалі по надходженню звернень військових частин при здачі звіту, коли ми захистимо бюджет за 2023 рік, у лютому буде розподілення залишку і депутати будуть виділяти гроші із залишку.

— Якщо ми не можемо закладати гроші на оборону, то на підтримку сімей загиблих яка сума виділена? — запитав Олександр Шумський.

— У програмі підтримки передбачено більш ніж 4 мільйона гривень, — відповіла заступник начальника Управління соціальної політики Ірина Павлюк.

— На культуру піде 11 мільйонів, а на підтримку сімей військовослужбовців 4? — перепитав Олександр Шумський.

— Так у нас сімей загиблих військових не стільки, скільки працівників культури, — сказала на це міський голова.

— А як з Алеєю слави? — запитав Шумський.

— Алея слави не входить у програму підтримки сімей загиблих військових, це програма житлово-комунального господарства, — відповіла заступник начальника Управління соцполітики.

— Скільки на Алею слави заклали коштів? — уточнив Шумський.

— У нас ще немає проектно-кошторисної документації, — відповіла міський голова. — Ми проситимемо гроші на Алею слави лише тоді, коли буде розроблений проект.

Депутат Наталія Щербатюк запитала, чи передбачили у бюджеті на 2024 рік кошти на будівництво укриттів для дитячих садочків та шкіл.

— Бюджет настільки маленький, що ми не можемо закласти кошти на сховища, ми можемо закладати тільки кошти на проекти, — відповіла міський голова. — Ми в бюджеті кошти на проекти не закладали, бо з бюджетного залишку можна фінансувати лише заробітну плату, енергоносії, харчування, укриття, допомогу військовим, соціальний захист. Якщо ми закладемо в бюджет будівництво сховищ, нам не буде чим грейдерувати вулиці, підсипати, не буде чим горунти сніг і проводити благоустрій. Тому чекаємо лютого, думаю, що ми можливо в першій декаді захистимо звіт по бюджету 2023 року і тоді зможемо використовувати залишки. Якщо буде воля депутатів, я б одразу замовила проєкти на два укриття: для ліцеїв №1 та №2.

У Вінниці все трохи інакше

У нашому обласному центрі до формування скарбниці на 2024 рік підійшли із дещо іншого боку. У цьогорічному бюджеті Вінниці передбачили 610 мільйонів гривень на потреби військових. Щоправда, їхня скарбниця врази більша нашої — вона становить 6,3 мільярди гривень. 

Вже на початку січня Вінницька міська рада замовила через сервіс публічних електронних закупівель «Prozorro» товари для ЗСУ на більш ніж 140 мільйонів гривень. Це різні типи дронів, зарядні пристрої, пошукові прожектори та тепловізорні молекулятори.

Додамо, що техніку для потреб військових замовляє не тільки Вінниця. За інформацією сервісу громадського контролю держзакупівель Dozorro, у 2023 році найбільшими замовниками дронів серед місцевого самоврядування стали міські ради Дніпра, Кривого Рогу, Житомира, Львова, Хмельницька, Луцька, Черкас, Полтави, Тернополя та Івано-Франківська.

 

Читайте також:

Якщо раніше казали, що третя платіжка може бути, то тепер вона буде точно

Безкоштовні продуктові набори: як оформити гуманітарну допомогу

У Вінницьких «Газмережах» пояснили, якою буде плата за розподіл газу у 2024 році

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (1)
  • Галя Моисеенко

    Існуюча олігархічна система державного управління повинна і має бути докорінно змінена! ☝️🤓

keyboard_arrow_up